У парламенті розглядають можливість поновлення публічних відборів на державні посади, які були призупинені через воєнний стан. Це питання важливе для отримання 50 млрд євро від ЄС і попередження корупційних дій.
Питання щодо прозорих відборів на державні посади в Україні знову привернуло увагу – і не тільки через обговорення з міжнародними партнерами, але і через низку резонансних кадрових рішень в ключових відомствах. До цього часу підхід до призначення керівного складу держорганів лишається непослідовним: замість єдиного критерію відкритості влада часто вдається до вибіркових “перезавантажень” окремих структур, повідомляє УНН.
Через військовий стан, оголошений у зв’язку з повномасштабною агресією росії проти України, відсутній обов’язок проведення відкритих відборів на державні посади. Його призупинили на початку широкомасштабної війни з міркувань безпеки. Однак можливість прозорих призначень зберігається – відбори законодавчо не заборонені і в кожному випадку приймається індивідуальне рішення.
Такий підхід створює небезпечний приклад, коли відбір як інструмент очищення та оновлення є, але тільки там, де вже трапився репутаційний або корупційний скандал.
Вибіркові рішення замість системної моделі
Як пояснює член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної вимоги щодо обов’язкового проведення відборів немає, а зміни відбуваються непослідовно.
Наприклад, за словами народної депутатки, відбори призначають у випадках гучних скандалів, як це було з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки чи обранням керівного складу Державної митної служби. Також за її інформацією зараз обговорюється можливість оголошення відбору з обрання голови Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, вимога проведення відкритих конкурсів на керівні посади в держорганах лишається нагальною.
Я вважаю, що вона нагальна була, є і буде. І не треба було припиняти ці відбори, хоча я розумію, що відбори теж мають свої недоліки, і їх досить багато. От як з’ясувалося, що незначна кількість подала заявки на відбір голови митної служби, і не факт, що подаються ті, які гідні цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі відбірні змагання, наскільки глибоко кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– зазначила нардепка у коментарі УНН.
Поновлення відборів – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН пояснила, що поступове поновлення відборів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, виконання якого дозволить Україні отримати фінансування від Європейського Союзу в обсязі 50 млрд євро.
За її словами, профільний комітет зараз працює над проєктом закону № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення проведення відборів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент мав змогу його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ встановлює чіткі терміни для поновлення відборів на посади державної служби категорій “А/Б/В” і максимальні терміни перебування на таких посадах, на які призначення були здійснені без відбору під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого добору на основі професіоналізму.
Шуляк переконана, що поновлення відкритих відборів на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Адже за такої умови стає менше простору для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на добір на топ посади тощо”, – наголосила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує підвищення професіоналізму комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні відбори.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення очільника через відбір
Як повідомляло раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Це призначення намагаються провести в ручному режимі без відбору, вочевидь розуміючи, що найближчим часом відкритий відбір стане обовʼязковим.
Попередній голова Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як інформувало УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім уже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто відзначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Запобігати кризам замість реагування на наслідки
Очевидно, що відкриті відбори на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Воєнний стан пояснює тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо відбір застосовується вибірково, то держава діє в режимі реагування на наслідки, замість того, щоб використати рішення яке запобігатиме кризам та зніматиме питання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професіоналізму керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати відбори на вакантні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без відбору лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобізму в ручному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий відбір має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.