Завдяки платформі “СтопТиск” підприємцям повернули майже 32 млн грн та завершили 8 кримінальних розслідувань. Від вересня 2025 року було отримано 177 заяв щодо утиску правоохоронцями.
Концепція “тиск на бізнес” включає декілька аспектів: це вплив регуляторної та фіскальної систем, а також неправомірний вплив силових структур. Якщо до частих змін в законодавстві, поправок у способах оподаткування та звітності український бізнес певною мірою звик, то ось зловживання з боку правоохоронних відомств нерідко стають справді тяжкою проблемою, що може заблокувати діяльність.
За вирішенням якраз цієї проблеми взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, котрий не раз проводив зустрічі з підприємцями ще будучи на колишній посаді – голови Державної податкової служби, і усвідомлював, “що турбує” українського підприємця.
Таким чином у вересні 2025 року почав працювати портал “СтопТиск” – засіб прямого зв’язку підприємців з прокуратурою у випадках можливого утиску з боку правоохоронних та контролюючих інстанцій. За декілька місяців діяльності на платформу надійшли сотні клопотань, частина з яких закінчилася для бізнесу поверненням власності, грошей та закриттям кримінальних розслідувань. Про результати функціонування порталу, відгук силових структур на широку ревізію справ та межі припустимого застосування “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступниці керівника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що протидіють злочинам у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– Від вересня 2025 року функціонує портал “СтопТиск”, через який бізнес може безпосередньо поскаржитися на утиски з боку правоохоронців. Скільки вже таких скарг було подано?
За даними на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” надійшло 177 повідомлень від представників підприємництва стосовно можливого неправомірного утиску з боку правоохоронних та контролюючих відомств. Уже невдовзі після запуску платформи кількість заяв стала поступово збільшуватися, що може свідчити як про зростання поінформованості підприємців про існування порталу, так і про збільшення довіри бізнес-середовища до прокуратури як установи, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання у господарську діяльність.
– Скільки з цих заяв вже оброблено? Які підсумки?
З загальної кількості заяв, надісланих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже опрацьовано органами прокуратури. За результатами інспекцій у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дало змогу швидко поновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень згідно зі ст. 284 КПК України.
У певних випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи у соціальних мережах. Це свідчить про важливість діяльності порталу “СтопТиск” для бізнесу.
Водночас у 133 випадках підстав для реагування не встановлено. Це пояснюється здебільшого тим, що не підтвердилися надані заявниками обставини або не було виявлено ознак нелегального утиску. Інші повідомлення перебувають у роботі – їх уважно інспектують, щоб забезпечити об’єктивний та повний розгляд.
– Ви згадуєте про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на ділі відновити їх майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, конфіскованих під час обшуків?
Так, завдяки вжитим заходам власникам повернуто гроші, вилучені під час обшуків, у різній валюті на загальну суму, що в гривневому еквіваленті складає майже 32 млн грн. Крім того, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні апарати, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи перевіряються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій співробітників правоохоронних органів, хід досудового слідства у яких перебуває на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, надісланих через портал “СтопТиск”, показує системні проблеми у співпраці окремих правоохоронних органів з бізнесом, що потребують посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці висловлюють невдоволення процесуальними порушеннями під час досудового розслідування, наприклад, під час здійснення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення конфіскованого майна, безпідставного затягування досудового слідства.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку бізнесу?
Найбільше звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових інстанцій. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, підвищуючи результативність захисту прав бізнесу.
– Чи помітна якась залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто стикається з тиском найчастіше?
– Незважаючи на те, що офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи галуззю бізнесу, аналіз наявних кейсів дає змогу виявити певні закономірності. Найчастіше про тиск заявляють представники середнього та великого бізнесу, що зумовлено значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих інстанцій. Особливо вразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури негайно реагують на кожен сигнал про порушення прав бізнесу та вживають усіх передбачених законом заходів для недопущення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найвідоміші кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, котрі було закрито після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати кейси щодо низки великих та середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів та повернення вилученого майна, що стало публічним прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, стосовно яких є можливі підстави здійснювати розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з тим, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, фіксуються випадки, коли окремі представники бізнесу намагаються застосувати відкритість органів прокуратури як метод вплинути на перебіг кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення іноді мають на меті створення інформаційного впливу на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається принциповою: реагування відбувається виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як спосіб звільнення від кримінальної відповідальності чи інструмент для закриття справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Довгий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України судовий розгляд має відбуватися у розумні терміни. Разом з тим поняття “розумного строку” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто зумовлена об’єктивними та процесуальними чинниками, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, є випадки коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виражається у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на основі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоджання з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Відгук усіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес був конструктивним, робочим та зорієнтованим на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За результатами такої роботи закрито кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також розв’язані питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування виважених, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, своєю чергою, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість ухвалених рішень.