Відповідальний за напрямок заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не бере до уваги відомості стосовно претендента на посаду очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського. Розслідування журналістів вказують на ймовірний збиток національній безпеці від його колишньої роботи.
Спеціалізований заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач ігнорує відомості, що, згідно з даними журналістських розслідувань, вказують на те, що колишня діяльність кандидата на посаду глави Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних місцях у цьому відомстві могла завдати шкоди національній безпеці та систематично руйнувати транспортну авіацію держави, повідомляє УНН.
Кандидат на посаду глави Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як основного претендента на пост керівника Державіаслужби. До цього він працював заступником очільника даного авіарегулятора та був звільнений у лютому минулого року за рішенням віцепремʼєра Олексія Кулеби.
Як інформував УНН раніше, представники українського авіаційного ринку характеризують період діяльності Зелінського на посаді заступника очільника Державіаслужби (2020–2025 роки), як час систематичного та навмисного знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилось лише два, і ті не перебувають у льотному стані.
Фахівці зазначають, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (керівника регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру і фактично перейшли під контроль Росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності країни.
Крім того, ще з 1990-х років можна було використовувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової волокіти з їх переоформлення між різними установами, зокрема Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки керівника Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно запевнив у відсутності перешкод для застосування транспортних літаків в інтересах України.
Однак вже через пів року, у грудні, він змінив думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок, використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Окрім того, це рішення призвело до простою літаків і додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальною шкодою для держави.
Слід зазначити, що після незаконної анексії Криму і вторгнення Росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством є забороненою.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив застосування документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж, Зелінський не врахував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, які входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлено умисел та реальну допомогу країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови, що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на питання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду глави Державіаслужби, профільний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які мають досвід роботи в авіації, для того, щоб ми ухвалили найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Отже, стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує закривати очі на колишню діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка явно завдала значної шкоди обороноздатності нашої держави.
Той факт, що кандидатуру Зелінського лобіює особисто шеф Деркача – віцепремʼєр Олексій Кулеба, дає можливість зробити висновки, що порушення і надалі ігноруватимуться.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач займав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що напряму стосуються нацбезпеки та обороноздатності, та швидко розрізняти лобізм “своїх” від реальних спроб знайти доброго керівника авіарегулятора.
Втім, у випадку з Ігорем Зелінським цього не відбулося. Незважаючи на оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його діяльності в Державіаслужбі, профільний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Слід зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду глави Державіаслужби до премʼєр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.