США офіційно заявили Україні, що її удари по російських нафтових об’єктах, зокрема в Новоросійську, мали наслідки для американських інвестицій у Казахстані. Це пов’язано з інтересами американських фірм у Каспійському трубопровідному консорціумі.
США повідомили Україну, що її напади на російські нафтові об’єкти позначилися на американських вкладеннях у Казахстані. Посол України в США Оксана Маркарова підтвердила отримання офіційного дипломатичного послання.
Нам стало відомо, що українські атаки на Новоросійськ позначилися на деяких американських вкладеннях, що проводяться через Казахстан. І ми отримали від Державного департаменту інформацію, що нам слід утримуватися від, скажімо так, нападів на американські інтереси
– заявила посол Оксана Маркарова під час брифінгу.
Позиція Сполучених Штатів щодо небажаності нанесення ударів по нафтовій інфраструктурі Новоросійська має не політичне, а в першу чергу економічне та корпоративне підґрунтя. Мова йде про охорону інтересів міжнародних акціонерів Каспійського трубопровідного консорціуму, серед яких є й американські організації. Про це в коментарі для УНН заявив колишній речник НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський.
Позиція США не нова і не залежить від уряду
За словами експерта, подібна обачна позиція Вашингтона сформувалася не сьогодні і не є виключно позицією діючого уряду.
“Важливо відзначити, що така позиція була і в попередньої адміністрації у Штатах. Байден теж був проти”, – відзначив експерт.
Гальчинський підкреслює, що причини цієї позиції лежать набагато глибше, ніж публічна дипломатія чи військово-політичні міркування.
Американський інтерес у Каспійському трубопровідному консорціумі
Ключовим фактором, за словами експерта, є структура власності Каспійського трубопровідного консорціуму.
“Американська організація виступає акціонером Каспійського трубопровідного консорціуму. Це “Chevron Caspian Pipeline Consortium Company”, дочірня структура американського енергетичного гіганта “Chevron”. Їй належить 15% акцій цього консорціуму”, – сказав він.
При цьому, як уточнює Гальчинський, значна частка в консорціумі зберігається і за російською державою.
“Так само там російській державі належить 24% через організацію “Транснєфть”. Структура акціонерів консорціуму на даний момент не змінилася”, – відмітив Гальчинський.
Міжнародний статус об’єкта і реакція Казахстану
Експерт наголошує, що Каспійський трубопровідний консорціум є міжнародним об’єктом, а не виключно російською інфраструктурою. Саме через це, за його словами, перші удари по портовій та нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року викликали гостру реакцію не тільки США, а й Казахстану.
“Коли сталися перші удари по портовій інфраструктурі, нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року, тоді Казахстан дуже обережно, але гостро зробив заяву”, – нагадав експерт.
80% казахстанської нафти і відсутність альтернатив
Гальчинський пояснює, що через Каспійський трубопровід транспортується критично важливий обсяг нафти для Казахстану.
“Через нього фактично транспортується 80% видобутої в Казахстані нафти”, – сказав він.
За його словами, цю нафту видобувають як казахстанські, так і міжнародні акціонери консорціуму.
“Видобувають нафту в Казахстані акціонери КТК – казахські та міжнародні, в тому числі американський “Chevron””, – зазначив Гальчинський.
При цьому альтернативних шляхів для експорту таких обсягів фактично не існує.
“Альтернативних шляхів там немає, по суті, немає”, – відмітив він.
Удари по Новоросійську обмежують пропускну здатність
Експерт підкреслює, що удари по інфраструктурі Новоросійська мають прямий технічний ефект.
“Фактично нашими ударами обмежується пропускна здатність експорту терміналу в Новоросійську, в тому числі через Каспійський трубопровідний консорціум”, – пояснив він.
Це означає, що наслідки відчуває не лише росія. Удар не тільки по росії, а й по міжнародних інтересах За словами Гальчинського, саме цей фактор і є ключовим у позиції США.
“Це вплив не тільки на росію, не тільки на інтереси росії, але і на інтереси акціонерів КТК, таких як Казахстан і міжнародні акціонери, серед них “Chevron””, – відмітив він.
Експерт уточнив, що мова йде про спеціально створену структуру для управління трубопроводом та інвестицій у його розвиток.
“Організація “Chevron” створена, очевидно, для управління трубопроводом і для інвестицій в трубопроводи”, – сказав Гальчинський.
Дипломатичний жест, а не заборона
За словами Гальчинського, реакція США на удари по інфраструктурі Новоросійська не означає вимоги припинити подібні дії, а скоріше є спробою окреслити межі власних інтересів.
“Я розумію, що це виглядало не як жорстка заборона, але ніхто не казав: ви мусите або ви зобов’язані не бити по цій інфраструктурі. Це було скоріше звернення: зверніть увагу, тут є певні міжнародні інтереси”, – сказав він.
Він наголосив, що з юридичної точки зору КТК не втрачає статусу потенційної воєнної цілі.
“По суті, КТК теж може бути воєнною ціллю, тому що 24% акцій консорціуму належать російській федерації. Це означає, що російська держава безпосередньо отримує вигоду від його роботи”, – відзначив експерт.
Гальчинський вважає, що саме в цій точці інтересів Україна отримує дипломатичний простір для маневру.
“Тут немає зради. Це, швидше, дипломатичний жест зі сторони Штатів. Вони мусили якось відреагувати: ми вас підтримуємо, ми допомагаємо, але тут є наші компанії і наші інтереси”, – сказав він.
Як Україні використати ситуацію на свою користь
Віктор Гальчинський вважає, що ця ситуація дає Україні не тільки військовий, але й політико-економічний інструмент.
“Ми повинні розуміти, що це точка тиску. Це важіль, який можна і потрібно використовувати на переговорах”, – сказав він.
Експерт пояснив, що йдеться не обов’язково про постійні удари, а про сам фактор ризику.
“Навіть сама можливість впливу на КТК створює для партнерів питання стабільності поставок, страхування, репутаційних ризиків. І це те, що можна вбудовувати в переговорну логіку”, – зазначив Гальчинський.
За його словами, подібна позиція відкриває можливість для переговорів.
“Це для нас козир саме в дипломатії. Ми можемо говорити: добре, тоді давайте обговорювати або жорсткіші санкції, або додаткову допомогу, або інші механізми тиску”, – пояснив Гальчинський.
Він підкреслив, що це не означає послаблення тиску на росію.
“Це не означає, що хтось підтримує росію. Це означає, що ми можемо використовувати цей фактор для отримання більш вигідних рішень для України. Наприклад у питанні того ж тіньового флоту”, – зазначив експерт.
За його словами, у такій конфігурації Україна опиняється не тільки у ролі сторони, що обороняється, а й у ролі гравця, який впливає на глобальні енергетичні процеси.
“Це не вихід із ситуації сам по собі, але це фактор, який не можна ігнорувати. І партнери його точно не ігнорують”, – каже експерт.
Фінська затока і природні обмеження експорту
Окремо Гальчинський звернув увагу на ситуацію в Балтійському регіоні, яка додатково ускладнює експорт російської нафти.
“КТК є критичним і найбільшим хабом для експорту російської нафти. Другий варіант у росії – це Балтика, але там зараз усе дуже складно”, – сказав він.
За словами експерта, експорт через балтійські порти суттєво скоротився не лише через санкції, а й через природні чинники.
“Через льодовий покрив у Фінській затоці експорт через балтійські порти зараз практично підрізаний до мінімуму. Танкерний рух ускладнений, особливо для старих суден тіньового флоту”, – відмітив Гальчинський.
Він додав, що ця ситуація створює додатковий тиск на російську логістику.
“Такі танкери просто не можуть нормально працювати. Частина флоту фактично стоїть навіть на своїй території”, – зазначив експерт.
У підсумку, за словами Гальчинського, поєднання санкцій, природних обмежень у Фінській затоці та чутливості КТК до безпекових ризиків формує для України унікальну дипломатичну позицію.
“Це не військовий аргумент, це аргумент для переговорів. І його точно будуть враховувати всі сторони”, – підсумував він.