“єОселя” переписує правила: іпотека з найменшим відсотком за півтора десятиліття

class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>

Відсотки за іпотечними кредитами в Україні ніколи не були постійними – вони зазнавали постійних коливань під впливом численних економічних та політичних чинників.

Незважаючи на серйозні виклики, сектор іпотечного кредитування поступово трансформується – сьогодні українці мають можливість придбати житло за значно нижчими відсотковими ставками, аніж це було 5–10 років тому.

Ця інформація представлена в аналітичному дослідженні Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

“Відсоткові ставки за іпотекою є певним показником загального стану економіки. Вони залежать не тільки від облікової ставки НБУ, але й від вартості залучення коштів для банків, рівня інфляції, зацікавленості позичальників у кредитах, конкуренції на ринку, курсу валют та багатьох інших обставин”, – пояснює Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного відділу “Фінансового пульсу”.

За даними Національного банку України, середньозважена ставка за іпотечними кредитами в Україні у період з 2006 по 2021 рік варіювалася від 11,8% до 20,6%. Середнє значення за цей час становило 16,2%.

Найвищий показник ставки – 20,6% – був зафіксований у 2009 році, на фоні економічної кризи, високої інфляції та стрімкого зростання курсу долара.

“У той період українці масово вкладали кошти в нерухомість через падіння курсу гривні та недовіру до банківських установ. Банки, у свою чергу, прагнули задовольнити цей попит, пропонуючи позики навіть із мінімальним початковим внеском. Це призвело до підвищення ризиків та зростання ставок”, – зауважує Мустафаєва.

Протягом 2015–2016 років ринок демонстрував спроби стабілізації: середньозважені ставки знизилися до 11,8%–12,4%. Однак вже у 2017 році, через валютні обмеження та переведення кредитних зобов’язань у гривню, ставка знову збільшилася – до 17,4%.

Значний позитивний зрушення відбулося після 2022 року, коли було започатковано державну програму “єОселя”. За словами Діляри Мустафаєвої, саме ця програма зробила іпотеку реально доступною для широкого кола громадян.

“Програма “єОселя” кардинально змінила ситуацію на ринку. По-перше, вона надала можливість отримати позики під 3–7% річних. По-друге, стимулювала первинний ринок нерухомості. І, по-третє, продемонструвала, як держава може ефективно взаємодіяти з банківськими установами для вирішення суспільно важливої проблеми – забезпечення населення житлом”, – зазначає експертка.

У 2022 році середньозважена ставка знизилася до 8,6%, у 2023 – до 9,4%, а у 2024 – до 8,8%. Крім того, у 2024 році програму “єОселя” було переорієнтовано на підтримку первинного ринку, тобто придбання житла від забудовників.

“Згідно з офіційними даними, вже кожен другий іпотечний кредит у межах програми “єОселя” оформлюється на придбання первинного житла. Це надзвичайно важливо в умовах воєнного стану, коли зруйновано понад 13% житлового фонду, а 3 мільйони українців проживають у пошкоджених помешканнях”, – підкреслює Діляра Мустафаєва.

Позитивні тенденції також відзначаються і в будівельній сфері. За результатами 2024 року, обсяг введеного в експлуатацію житла збільшився на 32% і досяг 85% від рівня, що спостерігався до війни.

“Іпотека – це не лише можливість отримати власне житло. Це локомотив для економіки, який активізує суміжні галузі, створює робочі місця, формує податкові надходження. І ми вже спостерігаємо, як ефективно організована державна підтримка дає мультиплікативний ефект – кожна вкладена гривня повертається у вигляді зростання ВВП”, – резюмує Мустафаєва.

Інформаційна довідка:

Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль суб’єктів та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.

Цілі, досягненню яких сприятиме діяльність Центру:

  • Покращення якості нормативної бази, що регламентує функціонування фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, що гальмують його повноцінний розвиток
  • Підвищення рівня прозорості діяльності фінансових установ
  • Розробка нових ринкових інструментів та механізмів роботи, зокрема шляхом імплементації найкращого міжнародного досвіду
  • Підвищення загальної фінансової обізнаності населення
  • Сприяння реалізації економічних реформ, включно з фінансовою децентралізацією
  • Сприяння розвитку підприємництва тощо.

Дата: 10.06.2025 Джерело: Фінансовий пульс

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *