Колишній очільник Міністерства оборони України, Михайло Федоров, який стикнувся зі значним опором, зарекомендував себе як один із ключових прихильників розвитку безпілотних технологій у військовій сфері. Активне просування концепції “війни дронів”, за оцінками багатьох політичних експертів, могло стати однією з передумов його відсторонення від посади. Цю інформацію висвітлило американське видання The New York Times.
ВІДЕО ДНЯ
Згідно з даними журналістів, рішення про відставку Федорова стало частиною ширшого протистояння між Президентом України Володимиром Зеленським та Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. NYT зазначає, що звільнення відбулося в період, коли використання безпілотників набувало все більшого значення на полі бою і, на думку авторів статті, надавало Україні стратегічну перевагу.
Розбіжності щодо дронів та артилерії
У матеріалі підкреслюється, що однією з причин конфлікту могла стати відмінність у поглядах на майбутнє української армії.
Федоров виступав за широке впровадження безпілотних систем, які, на його переконання, у перспективі могли б частково замінити традиційні види озброєння. Натомість, Олександр Сирський наголошував на тому, що артилерія та боєприпаси залишаються незамінними для ведення інтенсивних позиційних боїв на сході.
РЕКЛАМА
За інформацією NYT, перед своєю відставкою Федоров призупинив деякі закупівлі артилерійських боєприпасів, зосередившись на придбанні дронів. Це спричинило дискусії у військових колах.
Народний депутат від партії “Голос”, Микола Давидюк, висловив думку, що популярність теми безпілотників могла стати фактором політичного тиску на Федорова. Він зазначив, що міністр сприяв технологічній модернізації армії, яка мала значну громадську підтримку, але зіткнулася з протидією з боку частини вищого військового командування.
Вплив Федорова на розвиток безпілотної галузі
The New York Times характеризує Федорова як одного з головних прихильників формування армії, де ключову роль відіграватимуть роботизовані системи.
РЕКЛАМА
Згідно з даними видання, зростання закупівель безпілотників за час його перебування на посаді міністра оборони співпало зі стабілізацією лінії фронту та проведенням успішних ударних операцій, зокрема атак, які завдали суттєвих збитків російській нафтовій інфраструктурі.
Водночас, деякі військові аналітики висловлювали критику щодо надмірної залежності від дронів, підкреслюючи, що без традиційного озброєння повноцінне ведення бойових дій залишається неможливим.
Сам Федоров пояснював розбіжності щодо закупівель тим, що перехід на безпілотні технології зачіпав інтереси частини оборонно-промислового комплексу.
“Ми нібито поводилися дуже негідно як держава, тому що зривали бізнес-стратегію компанії”, – цитує видання слова екс-міністра.
РЕКЛАМА
Конфлікт через закупівлі озброєння
За словами представників оборонної сфери, одним із ключових моментів протистояння стали рішення щодо придбання артилерійських снарядів.
Федоров підтвердив, що він скасував або переглянув частину тендерів на закупівлю 155-мм боєприпасів за стандартами НАТО та призупинив придбання певних видів озброєння малої дальності.
Він пояснив це тим, що подібні кроки дозволили зекономити близько 100 мільйонів доларів, при цьому Україна продовжувала закуповувати далекобійні боєприпаси.
Однак, у військовому середовищі це викликало суперечки, оскільки визначення пріоритетів при закупівлі озброєння традиційно належить до компетенції Генерального штабу ЗСУ.
Протистояння Сирського та Федорова
У матеріалі NYT Олександра Сирського описують як військового лідера з жорстким стилем управління. Видання зазначає, що Президент Зеленський підтримав позицію генерала у конфлікті з очільником Міноборони, хоча й назвав це рішення непростим.
Водночас, в Офісі Президента повідомили, що Зеленський веде переговори з Федоровим щодо можливого призначення на нову посаду в уряді. Сам колишній міністр заявляв, що після звільнення відхилив пропозиції роботи від технологічних компаній із Кремнієвої долини.
NYT також звертає увагу на попередні рішення Зеленського щодо військових керівників, яких розглядали як потенційних політичних конкурентів.
Зокрема, видання згадує відсторонення Валерія Залужного з посади Головнокомандувача ЗСУ та його призначення Послом України у Великій Британії. Також журналісти згадують призначення Кирила Буданова на керівну посаду в Офісі Президента.
На думку політичних аналітиків, подібні кадрові рішення можуть бути зумовлені прагненням Президента зберегти контроль над впливовими військовими діячами.
На завершення, The New York Times констатує, що звільнення Федорова викликало обурення серед прихильників технологічного підходу до ведення війни. Частина з них організувала протести у Києві та інших містах, висловлюючись за його повернення до роботи.
Раніше видання “ФАКТИ” повідомляло, що в ЄС також висловили здивування заміною Федорова на іншу кандидатуру і вимагають роз’яснень.