Європейський Союз не висуває жодних офіційних вимог до України стосовно Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Натомість, існують лише побажання керівництва цих органів, які були озвучені комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос. Таку думку висловив колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.
ВІДЕО ДНЯ
Він згадав про законодавчу ініціативу народного депутата Железняка, спрямовану на нібито необхідну реєстрацію певних законопроєктів згідно з так званим “планом Качки-Кос”.
«Створюється враження, що справді існують певні зобов’язання перед ЄС, викладені у спільній заяві, які Україна зобов’язана виконати. Однак, ці “вимоги ЄС” є не самостійною позицією Європейського Союзу, а радше проханнями та “потребами” керівників НАБУ і САП. Скориставшись можливістю зустрічей з Мартою Кос, вони передали їй письмовий перелік конкретних потреб, які виникли ще 20.11.2025», — зазначив Броневицький.
РЕКЛАМА
За словами колишнього прокурора САП, фактично жодного “плану Качки-Кос” не існує. Йдеться лише про спільну заяву комісара з питань розширення Марти Кос та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, опубліковану 11 грудня 2025 року, наголосив він.
«Клименко та Кривонос, діючи через Комісара з питань розширення Марту Кос, фактично закріплюють власні потреби. Надалі це подається як зобов’язання України, які Верховна Рада має затвердити. Політичну та медійну підтримку цьому процесу забезпечують певні народні депутати, добре відомі громадські організації, активісти та журналісти», — вважає він.
На його думку, необхідно чітко розмежовувати справжні євроінтеграційні зобов’язання України та внутрішні інтереси, які маскуються під виглядом плану реформ.
РЕКЛАМА
«Насправді маємо ситуацію, коли інтереси керівників окремих структур, які прагнуть отримати додаткові повноваження та розширити свою юрисдикцію, представляються суспільству як безальтернативні “вимоги ЄС”. Питання не стільки в тому, чи потрібні Україні ці реформи, скільки в тому, хто саме визначає їхній зміст, в чиїх інтересах це робиться, за якою процедурою, і чому будь-яка критика таких законопроєктів заздалегідь трактується як перешкоджання європейському шляху України», — підсумував Броневицький.
Як було повідомлено, 15 червня в Люксембурзі, під час другої Міжурядової конференції, ЄС офіційно оголосив про початок переговорів з Києвом за першим переговорним кластером, що знаменувало офіційний старт переговорів про вступ України до ЄС.
11 грудня 2025 року, за результатами неформального засідання міністрів у справах Європи, було оприлюднено спільну заяву Комісара з питань розширення Марти Кос та Віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки. Основний акцент у документі було зроблено на Кластері “Основи” (верховенство права та боротьба з корупцією).
РЕКЛАМА
Джерело