Фото: з відкритих джерел
Вибори президента Росії у березні 2024 року окупанти мають намір провести і у захоплених районах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які вони завзято називають « новими територіями Росії ». Втім, на відміну від більшості громадян РФ, жителі цих територій чудово розуміють, що будь-які російські вибори – це фарс і цирк, а проводити їх в окупації – взагалі дивно, з точки зору виборчого законодавства будь-якої країни.
Тухло і нудно
Жителі окупованої частини Донецької та Луганської областей ще пам’ятають, що підготовка до виборів глави держави (як це було до 2014 року) – це азартно і десь навіть весело: народ перебував у певній ажитації, оскільки достовірно не міг до останнього дня сказати, хто ж покладе руку на Пересопницьке Євангеліє, присягаючи на вірність Україні.
А ось у Росії з 2000 року все тухло і нудно, президентський плебісцит так і називають «Вибори Путіна», і навіть таке миттєве явище, як президент Медведєв, не змогло змінити пропутінський вектор російського життя, який давно вже перетворився на кілок (замінили слово з етичних міркувань. – Ред.), на якому глава держави крутить своїх громадян як хоче.
Та й чорт із нею, з Росією – страшно те, що під це крутіння вже потрапили мільйони громадян України на окупованих територіях. Від них також вимагають необхідну галочку в бюлетені, вимагають купувати російські паспорти, називати себе росіянами і якомога мерзотніше відгукуватися про Україну.
Тому до виборів особливо активної підготовки немає – а навіщо? І так все ясно-зрозуміло, Путін уже зареєструвався, прости Господи, кандидатом, і на підході ще 15 його «суперників», яких навіть маріонетками назвати складно. Видимість демократії, лише для кого – неясно.
Голосувати можна буде аж три дні – 15, 16 та 17 березня. А як показали попередні вересневі «вибори» до Держдуми – можна й кілька разів заглянути “поголосувати”, щоби вже напевно (або на суперечку з приятелями на пляшку пива).
Проголосували – перелогінились – знову проголосували
Як розповідають донеччани, все щодо виборів максимально засекречено. Виборчі дільниці, склад комісій – все таємниця. Кажуть, з метою безпеки, але кого боятися у місті, напханому солдатами та спецслужбами?
«Нові росіяни», які отримували російські паспорти найпершими, тобто співробітники “міністерств”, “депутати народної ради” та інші пасажири соціальних ліфтів – від продавця кіоску до «глави департаменту» – вже радісно скрикнули, що їм вдалося зареєструватися на голосування через додаток « Держпослуги». Щоправда, їм і там не сказали, куди приходити з бюлетенем (мабуть, можна вже із заповненим), зіславшись на секретність-безпеку. Обіцяли сказати потім… колись.
А то ЗСУ можуть розбомбити виборчі дільниці і – о, жах! – Путін залишиться необраним у Донецьку! Як тоді дивитися «великій Росії» в очі? Мабуть, так думають місцеві параноїки, закликаючи запровадити в «нових регіонах» електронне голосування, щоб горезвісні 146 відсотків «за» знову посмішили світ, і не треба нікуди йти. Проголосував – перелогінився – знову проголосував. Зручно! Практично! І цареві сподобається.
Щоправда, про всяк випадок, до списку електронного голосування в РФ «республіки» не включили. А то раптом інтернет знову стихія порве на шматки, як було нещодавно? Як тоді дивитися… а, це вже говорилося.
На вулицях Донецька, Маріуполя та інших окупованих міст уже розвішано 40 тис. плакатів про вибори. Фото: із відкритих джерел
Плювати на «нові регіони»
Загалом інакше як імітацією підготовки назвати все дуже важко. Окуповані міста та райони більше хвилюються за ціни на яйця та новорічні ялинки, а з виборами… З виборами все зрозуміло й так.
– Я не знаю нікого, кого б реально вразила виборча кампанія. Зрозуміло, що солдати і ті, хто при владі, надувають щоки та демонструють вірнопідданство, мовляв, працюємо у цьому напрямі. Решті начхати на все це – так само, як Путіну начхати на «нові регіони», на свою легітимність, на те, що подумають про нього у світі, – відверто розповідає донеччанин Олександр Петров. – У «великій Росії» мешканців «нових регіонів» ненавидять, кажуть, що їм сюди йдуть гроші з бюджету, які могли б піти на підвищення пенсій, соцвиплати, будівництво житла та інше. У Донецьку вже огризаються, мовляв, вас сюди ніхто не кликав і ваших грошей не вимагав. З 2014 року ми знаємо, навіщо наш регіон Росії – для прокручування контрабандних схем та «відмивання» грошей. Сіра зона. Тому сюди насилу затягли нещасний «Промзв’язокбанк», спробували ввести російських телефонних операторів, але вони практично ніде не працюють. Сюди не заходять торгові та банківські мережі, комісії за послуги у нас «кінські» – за поповнення рахунку беруть щонайменше 12% від суми. Ціни на продукти вже навіть не обговорюємо – деякі вищі, ніж у Москві. А зарплати – як у дотаційних регіонах РФ. Тобто народ виживає, доки тут прокручують гроші. Одна афера з бензином, який у півтора рази дорожчий, ніж у сусідньому Ростові, чого варта…
До виборів «звільнять»
Голосувати у місті, де немає води, не скрізь є електрика та опалення, частенько «падає» інтернет та телефонний зв’язок, – звичайно, можна, але почуття при цьому будуть суперечливі. Додати до цього так і не взяту Авдіївку чи Мар’їнку («До виборів звільнимо!» – стверджують пропагандисти). Але що з цього середньостатистичному донеччанину, що сидить без світла десь у віддаленому від центра районі, десь у селищі шахти Абакумова чи на Шахтарській площі? Йому зі «звільненої» Авдіївки – зовсім нічого. Як з Бахмута та Соледара.
«ДНР, ЛНР, Херсонська та Запорізька області розглядають можливість дозволити мешканцям голосувати на виборах президента РФ за українськими паспортами»… Взагалі так було і у вересні, коли «нові регіони» голосували за депутатів Держдуми РФ. Але зараз русофіли криком кричать про те, що кожна людина з донецько-луганською пропискою повинна мати російський паспорт, а хто не має – тому товариш майор із ФСБ хай все роз’яснить. Той факт, що далеко не всі горять бажання отримувати російське громадянство (нехай навіть нав’язане та нелегітимне), паспорт та інші свідчення відриву від України, не дає пропагандистам спокійно спати.
– Звісно, це додасть абсурду заходу, якщо голосувати за президента Росії прийдуть громадяни України. Але вони не прийдуть здебільшого. Ми не тупе стадо, нас не загнати на виборчі дільниці ні батогом, ні пряником, – стверджує ще одна мешканка окупованого Донецька Ольга. – Просто не підемо, нам це не потрібне. І без нас намалюють Путіну 80% підтримки та 95% явки. Можу лише припустити, що скажуть виборцям з українським паспортом на дільниці. Можуть і забрати на якусь фільтрацію – росіяни це люблять. Причому їм слово « фільтрація » – нормальне.
Напруження «передвиборчої боротьби» на окупованих територіях очікують ближче до години Х. Точніше її видимості, як і видимості вибору. Мабуть, у світі не було ще таких президентських виборів, які відбувалися за такої тотальної байдужості суспільства. Втім, іншого й не очікувалося.
В тему
Жога з «ДНР» увійшов до передвиборчого штабу Путіна
Поки мешканці окупованих територій України говорять про майбутні вибори президента РФ якщо не з сарказмом, то із цілком зрозумілою апатією, Кремль показує серйозність своїх намірів стосовно «нових регіонів».
Ні, кордон між новими і старими регіонами Росії не прибрали, і ціни не призвели до єдиного знаменника. Прямо в співголови передвиборчого штабу Путіна було просунуто «голову Народної Ради ДНР» Артема Жогу. До речі, штаб знаходиться у Москві, а не у Донецьку. До співголів штабу також увійшли худрук Театру Табакова, актор і режисер театру та кіно Володимир Машков та головлікар Московської міськлікарні №52 Мар’яна Лисенко.
Артем Жога – батько бойовика Володимира Жоги («Вохи»), убитого під Волновахою у березні 2022 року. Саме Артем Жога на початку грудня за офіційною легендою попросив Володимира Путіна балотуватися у президенти у 2024 році.
Артем Жога (ліворуч) просить Путіна йти в президенти. Фото: kremlin.ru
Коментар політолога
Ігор Попов, старший експерт Українського інституту майбутнього:
– Будь-які процеси, які скидатимуться на вибори на окупованих територіях, жодна країна світу не визнає. Ще рік тому Володимир Зеленський видав указ, яким визнав нікчемними всі юридичні акти, видані російською владою на або щодо окупованих територій. Після того всі псевдореферендуми, всі анексії не визнавалися іншими державами. Не тільки нашими західними союзниками, але й такими країнами як Китай чи Бразилія, які вважаються симпатиками РФ. Тобто, принцип територіальної цілісності і вони дуже підтримуються.
Інше питання, що після псевдовиборів у так званих “ЛНР” чи “ДНР” почнуть лунати заклики не визнавати вибори Путіна взагалі, бо вони, в тому числі, відбувалися на окупованих територіях. Така кампанія буде розгортатися, але навряд чи країни світу до неї приєднаються, бо це закриває будь-які контакти з Путіним і з усіма особами, кого він призначатиме на держані посади.
Тобто певна підвішена нелегітимність буде, але навряд чи це приведе до повного бойкоту.
Источник: kp.ua