В черзі на приєднання до ЄС можуть з’явитися нові, більш “привабливі” претенденти, які потенційно здатні витіснити Україну. Йдеться про економічно розвинені держави, які відповідають більшості критеріїв Євросоюзу.
Ключові тези:
- Ісландія та Норвегія розглядають можливість вступу до ЄС, що може вплинути на перспективи України щодо приєднання.
- Нові кандидати, які відповідають ширшому спектру критеріїв ЄС, можуть зайняти вищі позиції в черзі на вступ, посилюючи конкуренцію для України.
Ісландія та Норвегія виявляють інтерес до членства в ЄС
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та на тлі невизначеності щодо надійності США, навіть заможні держави, такі як Ісландія та Норвегія, почали повторно розглядати перспективу членства в ЄС.
Членство в ЄС завжди обіцяло стабільність та процвітання європейським націям. Зараз ми спостерігаємо, що ті, хто не є частиною ЄС, все більше усвідомлюють, що в світі зростаючої конкуренції впливів, місце за столом переговорів у ЄС також надає посилену безпеку та захист, — зазначила комісар ЄС з питань розширення Марта Кос.
Згідно з даними джерел, одним з визначальних факторів змін стала політика президента США Дональда Трампа у разі його повернення до Білого дому у 2025 році.
Зараз не найкращий час для самостійних дій, Трамп все змінює, — заявив норвезький чиновник.
Зокрема, Ісландія може стати першою, хто відновить переговори щодо вступу, оскільки країна прискорила підготовку до проведення референдуму.
Водночас для нинішніх членів ЄС приєднання більш заможних країн виглядає більш привабливим, ніж розширення за рахунок менш заможних держав Східної Європи, серед яких опинилися Україна, Молдова, Сербія та Чорногорія.
Ці фінансові міркування означають, що буде складно переконати нинішніх членів у необхідності прийняття цих бідніших країн. Існуючі члени отримають ще меншу частку коштів ЄС.
Окрім економічного фактору, уряди європейських країн також беруть до уваги політичні ризики.
Ми не бажаємо повторення сценарію Угорщини чи Словаччини. Ми не знаємо, як розвиватимуться події в цих нових країнах через 10-15 років. І тоді ми можемо опинитися в ситуації, коли у нас з’явиться ще один (угорський прем’єр-міністр Орбан).
Натомість країни зі сформованими демократичними інститутами, як-от Норвегія та Ісландія, мають значно кращі шанси на прискорений вступ.
Безперечно, для Ісландії чи Норвегії було б легше приєднатися. Вони вже досягли приблизно 80 відсотків мети” у сфері інтеграції законодавства ЄС у свої правові системи. Якщо вони виявлять бажання приєднатися — а це залежить виключно від них самих — це може статися дуже швидко, — зазначив представник ЄС у коментарі виданню.
Норвегія подала заявку на приєднання до ЄС у 1992 році, але через два роки на референдумі відхилила її. Хоча більшість норвежців, як і раніше, не підтримують членство в ЄС, кількість прихильників членства демонструє зростання протягом останніх 18 місяців. Роздратування Трампа стосовно Норвегії через рішення не присуджувати йому Нобелівську премію миру, схоже, також сприяло зміні громадської думки.
Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році на тлі фінансової кризи, але призупинила переговори у 2013 році через розбіжності щодо рибальської політики та зміни економічних умов. Вона відкликала свою заявку у 2015 році.