Українська влада переслідує бізнесменів та їхні підприємства замість проведення економічних реформ та створення сприятливого бізнес-середовища.
Про це у своїй статті пише український підприємець та меценат Костянтин Жеваго.
На його думку, арешти та обшуки без відповідних судових рішень, брутальне поводження з підприємцями, а також нехтування нормами закону по відношенню до іноземних інвесторів загострюють економічну ситуацію в країні, де пріоритетом наразі має бути створення робочих місць, розвиток логістичних маршрутів та боротьба з корупцією серед депутатів та чиновників.
“Російські окупанти щодня знищують українську економіку: руйнують промисловість, крадуть зерно, отруюють наші води та ґрунт. Бюджет потребує додаткових коштів, а іноземні союзники не поспішають надавати нам гранти та позики.
За підсумками першого року Великої війни наш валовий продукт скоротився на третину, остаточних результатів за 2023 рік ще немає, але це буде зростання на рівні близько 5% після драматичного падіння. Такими темпами ми будемо відновлювати економіку ще щонайменше сім років.
Як думаєте, що робить влада за таких умов? Проводить швидкі та рішучі економічні реформи, очищує силові та судові органи від корупціонерів та рейдерів? На жаль, ні, влада вдається до небезпечного економічного популізму. До простих рішень, які можуть тимчасово підтримати рейтинг влади, але боляче б’ють по бізнес-клімату.
Розділяй та володарюй – стара як світ формула. І союз влади та силовиків у нашій країні доводить її щодня, коли переслідує підприємців та їх працівників. Нічого не буду казати про компанії, до яких має стосунок моя родина. Хоча мені є що сказати. Давайте натомість візьмемо останній приклад – арешт бізнесмена Ігоря Мазепи, власника інвесткомпанії Concorde Capital.
Допоки суд не розставив крапки над “і”, щодо Мазепи діє презумпція невинуватості. Але силовики вже поводять себе з ним як зі злочинцем: обшуки відбувалися без ухвали суду, принаймні силовики її не продемонстрували, адвокатів на місце обшуків не допустили. Силовики поводилися брутально: ламали сейфи, забирали особисті речі співробітників компанії. Все, щоб довести глядачам вочевидь підконтрольного владі телемарафону: ось вона, обіцяна справедливість. Обіцяли саджати — будемо саджати.
Такі дії силовиків від влади, можливо, допоможуть їй підтримувати рейтинги на фоні поганих новин з фронту. Але налякають навіть найбільш ризикових іноземних інвесторів, дадуть ще один аргумент проти виділення Україні міжнародних кредитів та грантів, не допоможуть наповнити бюджет.
А якщо ми сьогодні не знайдемо відповідні джерела фінансування державного бюджету, то будемо вимушені друкувати гроші, як це вже було на самому початку Великої війни. Через це знову повернеться інфляція, повернеться зростання обмінного курсу національної валюти до всіх решти валют світових. Ми станемо біднішими і, хто знає, чи зможемо утримувати нашу армію. Бо, нагадаю, іноземці грошей на нашу армію не дають.
Що натомість можна було б робити?
Створювати робочі місця. У Сполучених Штатах це один з KPI кандидатів у президенти. Це те, за чим слідкують всі національні медіа: скільки робочих місць було створено за Байдена, а скільки за Трампа. Бо робочі місця — це податки, економічна активність, й у підсумку ВВП держави. Це те, що робить нас самодостатніми.
Розвивати логістичні маршрути: залізницю, порти, які можуть приймати величезні океанські судна. Потрібні конкурентоспроможні тарифи в наших портах, а сьогодні вартість послуг у портах Одеси у два рази вища, ніж у портах Туреччини, Канади. У півтора раза вища, ніж у США, у три рази — ніж у Китаї. Як ми можемо конкурувати в таких умовах? Як можемо нарощувати експорт? Вже 15 років ми говоримо про те, що потрібно лібералізувати залізницю. Допустити локомотиви приватних власників у мережі “Укрзалізниці”.
І наводити лад із корупцією серед депутатів та чиновників та підконтрольними їм фіктивними компаніями, а не полювати за реальним бізнесом. Бо всі корупційні схеми із землею, із розподілом надр, із дозволами можливі лише та виключно через чиновників. У реальних бізнесменів немає ані таких повноважень, ані таких бажань. Жоден адекватний бізнесмен не буде за своєю ініціативою купувати землю із проблемними документами, будувати заводи без дозволів або фальсифікувати документи, бо це великі ризики для подальшого зростання, залучення кредитів та інвестицій. Для мене, як для акціонера публічної компанії, акції якої котуються на біржі, це очевидно”.