
Стартові консультації між російськими, українськими та американськими функціонерами завершились 24 січня на рідкісній оптимістичній ноті від президента України Володимира Зеленського, котрий натякнув на поступ у повільному процесі завершення війни.
ВІДЕО ДНЯ
Однак російський дискурс стосовно війни проти України лишається спірним та нестійким. Незважаючи на численні твердження кремля про готовність до «мирного врегулювання», аналітики Інституту дослідження війни (ISW) акцентують увагу на тому, що справжні потреби москви суттєво виходять за рамки Донбасу, котрий кремль вживає як маскування для власних значно масштабніших територіальних прагнень.
Ключовий перемовник росії, Кирило Дмитрієв, висловив думку про можливість досягнення миру в разі відведення українських військ з Донбасу, але водночас російські представники високого рангу, зокрема очільник Генштабу Валерій Герасимов, згадують про потребу створення «буферних зон» у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Це вказує на те, що кремль насправді має значно більші територіальні запити.
росія так само активно висуває політичні та стратегічні потреби не лише до України, а й до НАТО. Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін промовив, що будь-яке мирне вирішення повинно усунути «першопричини» війни, що в контексті Кремля зазвичай значить тиск на Захід, зокрема на Альянс.
РЕКЛАМА
Олексій Журавльов, заступник голови комітету Держдуми рф, недвозначно заявив, що питання Донбасу не є для росії головним, акцентуючи увагу на вимогах щодо НАТО та так званого «українського неонацизму». Одночасно з цим, президент путін неодноразово підтверджував, що його потреби більші за ті, що були викладені в американському 28-пунктному плані, а також у мирних ініціативах США, України та Європи.
Міністр закордонних справ росії Сергій Лавров зауважив, що цілі Росії в Україні набагато масштабніші, ніж просто територія, котра обговорюється в останніх мирних планах. За його словами, російські прагнення охоплюють не тільки Донбас, а й всю Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області.
Аналітики ISW підкреслюють, що ця риторика є відображенням позиції росії ще 2021−2022 років, коли кремль висував вимоги обмежити розширення НАТО, повернути Альянс до кордонів 1997 року та змінити демократичний уряд України на проросійський. Зокрема, навіть у разі повного відведення українських військ з Донбасу, кремль не зупиниться на досягнутому. Російські медіа, такі як «Царград», відкрито заявляють, що виведення ЗСУ з Донбасу буде лише «тимчасовим етапом», після якого москва вимагатиме «денацифікації», «демілітаризації» та повного контролю над політичним курсом України.
РЕКЛАМА
Отже, стратегічна мета росії, за оцінками експертів, полягає не в досягненні миру, а в повній капітуляції України та радикальній зміні безпекової архітектури Європи.
Слід зазначити, днями між Україною, США та росією в Абу-Дабі відбулись тристоронні переговори щодо закінчення війни в Україні. Усі три сторони позитивно оцінили початок діалогу, разом з тим визнавши складність консультацій, наступний етап котрих очікується 1 лютого. Найбільш складні питання — вимоги росії щодо виведення українських військ з Донбасу та контроль над Запорізькою атомною електростанцією.
