Фото: REUTERS
Минулого тижня по всій Європі відбулися вибори до Європейського парламенту. Екзит-поли та перші підсумки підрахунку голосів говорять про успіхи ультраправих партій у багатьох країнах, у тому числі у Франції та Німеччині. Але з іншого боку, ультраправим та євроскептичним депутатам, незважаючи на прогнози, не вдалося забезпечити на виборах до Європарламенту достатню кількість мандатів, щоб переважити центристські сили. Хоча вони збільшили свої показники.
Ультраправі взяли менше, ніж очікувалося
Євроскептична права партія “Європейські консерватори та реформісти” (ECR) матиме 73 мандати, а ультраправа “Ідентичність і демократія” (ID) – 58. Таким чином, спільно ці дві праві групи претендують на 131 мандат – і це менше, ніж прогнозували опитування. Але й тут не все однозначно.
З одного боку, успіх очевидний. В Австрії ультраправа проросійська “Партія свободи” є ймовірним переможцем виборів до Європейського парламенту. У Німеччині ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини” (“АдГ”) – на другому місці. Партія ультраправої Марін Ле Пен посідає перше місце у Франції, випереджаючи політичну силу президента Еммануеля Макрона. У Нідерландах “Партія свободи” Геєрта Вілдерса посідає друге місце.
А з іншого – партія угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана “Фідес” одержала найгірший результат в історії на виборах до Європарламенту. Італійська ультраправа партія “Ліга” на чолі з євроскептиком Маттео Сальвіні також показала слабкі результати: “Ліга” отримала 8,5% голосів (2019 року було 34,3%), а “Вперед, Італія” – 9,2%. В Іспанії ультраправа партія “Вокс” (Vox) посіла лише третє місце. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність коаліції з соціал-демократами та лібералами, щоб протистояти зростанню впливу ультраправих.
Партія ультраправої Марін Ле Пен посідає перше місце у Франції. Фото: REUTERS
Чим радикали «взяли» Європу?
Ультраправі вміють говорити і дають прості відповіді на питання, які найбільше непокоять виборця. Громадянину вкрай праві пропонують картину світу, в якій він завжди є частиною «народу», а вони – його рятівники від різних напастей.
У цілому нині ультраправих поєднує кілька основних моментів. Це ворожість до імміграції. Начебто нелегальні іммігранти забирають у місцевого населення робочі місця або збиваються у банди, щоб сіяти страх на європейських вулицях. У ході передвиборчої кампанії італійська права партія «Брати Італії» обіцяли запровадити «морську блокаду» на узбережжі Лівії, звідки до Італії прибуває переважна більшість мігрантів.
Другий загальний момент – це євроскептицизм у тому сенсі, що всі вони проти подальшої інтеграції Євросоюзу. Ультраправі, наприклад, кажуть, що головний ворог сьогодні – брюссельська бюрократія (керівні органи Євросоюзу. – Ред.), що діє проти інтересів «простих європейців» і навіть цілих націй. Практично всі ці партії так чи інакше скептично ставляться до цього наднаціонального об’єднання Євросоюзу, виступаючи за верховенство національного права над європейським та підкреслюючи свою відданість необмеженому суверенітету своїх держав. Однак і тут не можна не відзначити значної різниці у підходах.
“Демонтаж ЄС не потрібен. Але ми не можемо дозволити Брюсселю знищити ідентичність країн-членів, вказуючи, що їм робити у тому, що стосується імміграції, податків, економіки. Вони буквально говорять нам, що їсти, а чого брати до рота не варто!” – каже лідер португальської партії Chega (у перекладі назва означає “Досить!”) Андре Вентура.
Але загалом євроскептицизм цих партій полягає у негативному ставленні до розширення ЄС, щоб запобігти ослабленню та розмиванню влади нинішніх країн-членів.
Крім цього, вони мають своє бачення зовнішньої політики. Це, зокрема, негатив до об’єднавчих євроатлантичних процесів та небажання допомагати у війні Україні. Австрійська партія свободи (АПС) відома, до того ж, критикою санкцій Заходу щодо Росії. Ультраправа група Європарламенту “Ідентичність та демократія” (ID), до якої входять німецька “Альтернатива для Німеччини” та австрійська партія “Свобода”, займає проросійську позицію та систематично голосує проти підтримки України. Австрійська “Свобода” та “Національне об’єднання” Марін Ле Пен у Франції не розглядають Росію як гостру загрозу безпеці та неохоче підтримують вкрай необхідну координацію з НАТО у питаннях політики безпеки та оборони.
А ще ультраправі не вірять у загрозу клімату. Вважають проблему перебільшеною. Лідер іспанської партії VOX Сантьяго Абаскаля заявив, що твердження про зміни клімату – це “найбільше шахрайство в історії”. А міжнародні договори, на кшталт Паризької угоди щодо клімату 2015 року, є «надуванням» і спричиняють економічні наслідки, лягають «додатковим тягарем на народ».
В економічному плані ультраправі також пропонують прості формули – підтримка вітчизняного виробника, зниження податків та пріоритетне ставлення до програм соціальної допомоги.
Німецька ультраправа «АдГ» – на другому місці у Німеччині. Фото: REUTERS
Ультраправі здобули успіх, але не перемогу
Політичний експерт Володимир Фесенко пояснює, що зростання популярності ультраправих – це ще не їхня перемога.
– Успіх – це ще не перемога. Так, вони взяли більше, але протистояти ліберальним та демократичним силам у Європарламенті вони не зможуть. І в їхньому успіху немає нічого несподіваного. Це почалося ще 15 років тому та пов’язане з міграційними проблемами. Європейці незадоволені мігрантами, і це одна з головних причин популярності ультраправих, – пояснює експерт.
А друга причина зростання популярності радикалів у Європі – це криза довіри до традиційних ліберальних та демократичних сил. “Криза довіри до старих еліт викликана погіршенням життя європейців. Наприклад, нинішнє покоління німців живе гірше, ніж їхні батьки. Плюс до цього економічні кризи, ковід та інше. У сукупності вони й призвели до зростання популярності ультраправих”, – пояснює політолог.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, як і раніше, підтримує Україну. Фото: REUTERS
Що це означає для України
Війна в Україні демонструє, що ультраправі з різних країн ЄС можуть дотримуватись різних точок зору щодо ключових питань політичного порядку денного. Якщо «Брати Італії» та іспанська партія VOX засудили російське вторгнення та підтримують Україну, то «Альтернатива для Німеччини», нідерландська “Партія свободи”, французьке «Національне об’єднання» та угорська «Фідес» схиляються до пошуку компромісу з Москвою.
Політика Європи щодо України не має змінитись. Хоча б тому, що основна кількість мандатів у Європарламенті залишається за Європейською народною партією (ЄНП) та Прогресивним альянсом соціалістів та демократів (СІД).
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі після оголошення попередніх результатів виборів до Європарламенту заявила, що Європейська народна партія будуватиме “широку більшість для сильної Європи” з проєвропейськими та проукраїнськими силами.
“Ці вибори надіслали нам два послання. Перше – є більшість у “центрі” для сильної Європи, і це критично важливо для стабільності. Цей “центр” збережений. Але також є правдою, що екстремально ліві та праві отримали підтримку. Саме тому ці результати означають величезну відповідальність для партій, що перебувають у “центрі”. Ми можемо мати розбіжності у різних пунктах, але ми всі зацікавлені у стабільності, ми всі хочемо бачити сильну та ефективну Європу”, – сказала вона.
– Істотно ставлення до України не зміниться. У Європарламенті, як і раніше, більшість здобули демократичні та проукраїнські сили. А ультраправі – розколоті. Більше того, частина правих – Італія, Іспанія – підтримують Україну. Підтримка України збережеться, але побільшає критиків України в дебатах у Європарламенті, таких собі «псевдопацифістів», – пояснює Володимир Фесенко.
Источник: kp.ua