У середині вересня стало відомо, що уряд зупинив фінансування всіх капітальних видатків через брак грошей у бюджеті. Публічно про це не повідомляли, тому новину донесли до суспільства великі підрядники, оголосивши, що змушені припинити роботи над бюджетними проєктами.
Урядовці не коментували ситуацію, і лише 28 вересня прем’єр Сергій Корецький вийшов із заявою: «Уряд ухвалив рішення, яке визначає пріоритетність державних видатків. Передусім фінансуємо оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям й іншим працівникам бюджетної сфери. Видатки, які не є першочерговими, відкладаємо. Це стосується нових будівництв, реконструкції та/або капітальних ремонтів, які не є критично важливими, а також обʼєктів благоустрою, як-то парки, сквери, фонтани чи перекладання бруківки».
Причину нестачі грошей прем’єр сформулював так: «Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла. Зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами».
Він також закликав органи місцевого самоврядування «так само визначити пріоритети у своїх бюджетах й обмежити витрати, які зараз не першочергові». У переліку першочергових статей, які фінансуватимуть, немає заходів підготовки до зими. LB.ua розбирався, чи означає це, що цей процес поставлять на паузу.
«Через проблеми з надходженням міжнародного фінансування Мінфін переніс на грудень частину капітальних видатків, запланованих на вересень-листопад. Зокрема йдеться і про кошти на захист енергетики й підготовку до зими», — розказала голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в подкасті «Економічної правди».
До переліку капітальних видатків потрапили будівництво, у тому числі закладів освіти й медицини, соціального житла; облаштування укриттів; захист енергетики. Загалом на кінець року переносять 39 мільярдів гривень капвидатків у розрахунках станом на вересень.
«Коли ми говоримо про капітальні видатки, то розуміємо, що відкладення їх на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», — зауважила Підласа.
Програма уряду Корецького: чотири сотні завдань, $101 млрд підтримки, нічого про антикорупцію і зарплати військових
«Сьогодні держава в один день, без попередження, будь-якого обговорення й діалогу зупинила фінансування всіх капітальних видатків. Заробітні плати цілих галузей економіки, відсотки за кредитами, розрахунки з постачальниками — це точно головний біль не депутатів і не Міністерства фінансів; у них свій бізнес-план, а нас просто ставлять перед фактом. У звʼязку з цим Autostrada вимушена зупинити роботи на всіх обʼєктах», — заявив Максим Шкіль, власник компанії Autostrada, яка будує мости й дороги.
Представники місцевого самоврядування не такі категоричні, як Шкіль, проте, за даними LB.ua, для них новина про зупинку всіх платежів виявилася такою самою неочікуваною, як для великих підрядників. «Зупинилося все одночасно, усі мери в шоці, обговорюють це між собою, у паблік це не йде. Людина (прем’єр. — Ред.) просто телефонним дзвінком зупинила все», — емоційно описував першу реакцію міських голів один мер, наголошуючи, що ніхто не отримав попереджень — усі просто побачили, що платежі заблоковані.
Зупинка фінансування капітальних видатків торкнулася абсолютно всіх бюджетних платежів, і проєкти, фінансовані з місцевих бюджетів, не стали винятком. Немає значення, хто замовник робіт: міністерство, Агентство відновлення чи виконком міськради. Усі вони проводять платежі через Держказначейство, яке не пропускає всіх видатків, які не стосуються зарплат і соціальних виплат. Бюджетні гроші — це один фінансовий масив, і дефіцит стосується всіх цих грошей незалежно від того, в якому регіональному кошику вони лежали.
За словами Підласої, проблеми з фінансуванням виникли, зокрема, через затримки з виконанням Україною зобов’язань, від яких залежить надходження міжнародної фінансової допомоги. Як приклад Підласа навела законопроєкт про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок. За її словами, його мали ухвалити до кінця серпня, аби отримати транш ЄС у середині вересня, однак голосування відбулося лише 16 вересня, через що гроші мають прийти в кінці жовтня. На 2026 рік Україна розраховувала залучити $50,8 мільярда міжнародного фінансування, однак через затримки з виконанням вимог на середину вересня отримала близько $21 мільярда. Голова бюджетного комітету не дає оцінок способу, яким уряд зупинив платежі, і спонукає нардепів повернутися до виконання фінансових зобов’язань перед ЄС.
«У Брюсселі тепер десять разів подумають». Чому Рада не ухвалює закони, від яких залежить допомога ЄС
Проте Асоціація міст України відразу озвучила критичну заяву з цього приводу. Радниця голови АМУ Оксана Продан зауважила, що уряд мав заздалегідь врахувати можливі проблеми з грішми, а зміни статей видатків проводити через зміни до державного бюджету. «У парламентсько-президентській республіці уряд не може собі дозволити хотіти або не хотіти платити чи не платити. Уряд не може самостійно зупинити ці виплати без рішення Верховної Ради», — вважає Продан.
У Центрі економічної стратегії LB.ua пояснили, що твердження про неправомірність дій уряду без проведення рішення через парламент не відповідає дійсності. «Черговість платежів зазначена в пункті 19 Постанови 590, де розписана черговість платежів, які здійснює Держказначейство. А пункт 22 перехідних положень Бюджетного кодексу дозволяє навіть не лише відтерміновувати, а в разі необхідності і зменшувати видатки рішенням уряду і скеровувати їх на оборону. Також Мінфін може встановити тимчасове обмеження асигнувань загального фонду, якщо надходжень недостатньо (стаття 54 Бюджетного кодексу)», — прокоментував економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.
Проте в Асоціації міст наголошують, що зупинка платежів уже торкнулася заходів захисту енергетики, підготовки до опалювального сезону, ліквідації наслідків російських ударів і відновлення житла. Це ставить під загрозу адекватне виконання планів стійкості.
Київ не виняток: оплату актів виконаних робіт у межах плану стійкості столиці також зупинили. Проте співрозмовник LB.ua у Київській міській державній адміністрації висловив сподівання, що це тимчасове явище, яке не вплине на підготовку до зими. «Ми всі сподіваємося, що впродовж місяця ситуація буде вирішена, і розуміємо причини, які спонукали уряд до цього кроку», — зауважив посадовець.
На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань виконання київського плану стійкості 25 вересня нардепи питали профільного міністра, як виходять із ситуації, коли зупинені платежі. «Зараз підрядні організації йдуть із випередженням. І рівень виконаних ними об’ємів робіт вищий за той, за який вони отримали реальні платежі. Фактично вони працюють за власні обігові кошти. Що дає можливість бути впевненим у виконанні зобов’язань за замовленнями Агентства відновлення», — сказав міністр відновлення, інфраструктури і транспорту Микола Калашник.
Фактично це означає, що підрядники Агентства працюють виключно на довірі замовнику, який обіцяє виконати грошові зобов’язання згодом. Держава і КМДА фінансують роботи за планом стійкості Києва в пропорції 50/50.
Максим Шкіль, який є підрядником держави в багатьох дорожніх проєктах, прокоментував ситуацію з платежами значно менш оптимістично. «Це не партнерський підхід. Коли парламент був заблокований і неголосував навесні, ринок попросили робити дороги зі строками розрахунку у вересні і грудні. А коли у вересні ми поклали акти на стіл, за ними просто зупинили проплати. Це не формує рівня довіри. Чому все це не було сплановано?» — прокоментував власник Autostrada.
Судячи із заяви Сергія Корецького, зараз уряд робить ставку на те, що разом з Верховною Радою наздожене графік ухвалення законів, необхідних для реформ, і зможе розблокувати обіцяну Європою допомогу. «Уряд зі свого боку робить усе необхідне для виконання взятих зобов’язань й отримання запланованого міжнародного фінансування. Працюємо спільно з парламентом. І тут важлива відповідальна робота депутатів усіх фракцій і груп», — заявив прем’єр.