Централізація та надмірне державне регулювання є головними перешкодами на шляху до процвітання, тоді як свобода та приватна ініціатива стимулюють розвиток. Ця теза є ключовою у поглядах співвласника компанії “Нова пошта” Володимира Поперешнюка, який критично оцінює ефективність державних інституцій у сферах медицини, пенсійного забезпечення та інших. На його думку, саме вільний ринок, а не державне втручання, є запорукою якісних послуг та добробуту громадян.
Сутність лібертаріанства: свобода розпоряджатися власним
Приватна ініціатива як рушій прогресу
Фундаментальне право кожної людини полягає у свободі володіти та розпоряджатися своєю власністю, що включає не тільки матеріальні активи, а й власне тіло, час та інтелект. Лібертаріанство, по суті, є філософією, що ґрунтується на цій свободі. Воно охоплює вільний обмін товарами та послугами, а також добровільні взаємодії між людьми. Багато хто сприймає лібертаріанство як недосяжну утопію, проте насправді ми постійно застосовуємо його принципи у повсякденному житті, коли приймаємо рішення добровільно.
Добробут не виникає сам по собі; він є результатом самостійних дій та ініціативи. Основний аргумент прихильників державного регулювання – це нібито неспроможність ринку вирішувати всі проблеми. Однак цей міф легко розвінчується реальністю. У сучасному світі саме підприємці, керуючись потребами споживачів, виявляють проблеми та знаходять найефективніші та найвигідніші шляхи їх вирішення, випереджаючи конкурентів. Прикладом може слугувати курорт Буковель. Цей населений пункт, що за масштабами нагадує мікродержаву, розвинувся не завдяки державним планам чи дотаціям, а завдяки приватній ініціативі. Порядок там панує саме через наявність приватних власників.
Фото Shutterstock
Регулювання: перешкода на шляху розвитку
Де панує ринок, там є клієнтоорієнтованість. Натомість, де домінуюча роль належить державі, спостерігається хаос, корупція та низька якість послуг. Держава, за своєю природою, є інституцією, що здійснює примусове вилучення приватної власності через оподаткування та регулювання діяльності тих, хто створює блага. Таким чином, вона виступає гальмівним фактором природного розвитку.
Історичний досвід підтверджує, що всі системи, які намагалися замінити ринкові механізми централізованим управлінням, зрештою зазнавали краху. Причина полягає в тому, що жодна централізована структура не здатна охопити мільйони індивідуальних рішень, які люди приймають щодня.
Державна медицина та пенсійна система: неефективність та несправедливість
Сучасна державна медицина демонструє низьку ефективність, підтримуючи своє існування переважно завдяки неформальним платежам пацієнтів. Якби в Україні існував повністю вільний медичний ринок, без зайвих міністерських втручань та ліцензування, країна могла б стати центром медичного туризму. Показовим прикладом є стоматологія – галузь, яку держава ще не встигла надмірно зарегулювати. Тут спостерігаються інновації та висока якість послуг. Підприємець, на відміну від чиновника, особисто зацікавлений у здоров’ї пацієнта, адже його репутація безпосередньо залежить від якості роботи.
Ринок є самоочисним механізмом, який усуває неефективних гравців, якщо вони не захищені державними ліцензіями. Найкращим захистом для споживача є конкуренція, а не формальні дозволи від бюрократів. Аналогічна ситуація спостерігається і в пенсійній сфері. Ідея солідарної пенсійної системи є неприйнятною, оскільки вона передбачає фінансування за рахунок майбутніх поколінь, тобто обкрадання власних дітей та онуків. В ідеальній економічній моделі кожна людина самостійно накопичує капітал і виходить на пенсію у зручний для неї час. Бідність пенсіонерів є наслідком не провини ринку, а державної політики, що перешкоджає заробітку, знецінює валюту та обкладає податками.
Обмеження для молоді та дорослих
Обмеження на працевлаштування, залежно від віку чи інших факторів, є недоцільними. Наприклад, 15-річний підліток, який бажає отримати досвід роботи, може зіткнутися з перешкодами через складність оформлення та високий податковий тиск, що штучно обмежує можливості для здобуття досвіду та заробітку.
Фото Пресслужба “Нова пошта”
Раціональність та свобода вибору
Часто висловлюється занепокоєння щодо можливої шкоди, яку люди можуть завдати собі через залежності, такі як наркотики, алкоголь чи азартні ігри. Однак, Володимир Поперешнюк переконаний у раціональності людей. Він вважає, що людина здатна аналізувати власні фінансові можливості, обирати перевірені бренди та використовувати механізми зворотного зв’язку для покращення якості послуг. Розквіт залежностей, на його думку, є симптомом безвиході, притаманної бідним суспільствам. Натомість, чим багатшою стає людина, тим більше вона цінує власне здоров’я та життя. Це спостерігається і на особистому прикладі.
Дерегуляція як запорука безпеки
Ліцензування певних товарів та послуг є формою крадіжки, яка обмежує можливості суспільства. Наприклад, у кризових ситуаціях, таких як зростання цін на пальне, державне втручання у вигляді обмеження цін або введення ліцензій може призвести до дефіциту.
Навіть у сфері оборони та безпеки, лібертаріанські принципи виявляються ефективними. Якби в Україні до початку повномасштабного вторгнення було дозволено вільне володіння зброєю, діяли б приватні військові компанії та була б повністю дерегульована оборонна промисловість, країна мала б значно міцнішу обороноздатність. Багатство, здобуте завдяки вільній економіці, дозволило б значно ефективніше протистояти агресору.
На жаль, Україна досі перебуває в парадигмі соціалізму, з незначними домішками капіталізму, які дозволяють суспільству хоч якось функціонувати. Порівняно з радянськими часами, рівень життя пересічного громадянина значно зріс. Те, що колись було розкішшю або взагалі не існувало, як-от комп’ютери, смартфони, тепер є масовим продуктом.