Воєнні дії змусили українські фірми пристосуватися до нових обставин та збільшити обсяги роботи за кордоном. Відповідно, питання стосовно трансфертного ціноутворення і дистрибуції прибутку потребують особливого розгляду у зв’язку з посиленням нагляду з боку фіскальних органів. Яким чином компаніям коректно розподіляти дохід та уникати санкцій? Розповідає Ольга Трифонова, партнер, очільниця практики Трансфертного ціноутворення, PwC в Україні, Центральній і Східній Європі
Придбайте річну підписку на шість видань Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви шануєте якість, насиченість та міць справжнього досвіду, дана підписка саме для вас. У період акції Christmas sale діє дисконт 30% 🎁
Початок повномасштабної агресії відкрив нову главу в історії українського підприємництва. Значна кількість компаній ще сильніше переорієнтували свій погляд та розпочали активну експансію за кордон або збільшили поточну діяльність. Як для них, так і для тих, хто вже давно має присутність в інших державах, залишаються важливими питання трансфертного ціноутворення та обґрунтованого поділу прибутку в межах групи.
Слід також відзначити підвищену увагу з боку контролюючих інстанцій, які автоматизують свої процеси і використовують сучасні методи на зразок Big Data TP, що надають їм можливість аналізувати більші масиви даних та виявляти більше ризикованих випадків для ревізій.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше склав список українців, що обіймають керівні менеджерські посади за кордоном. Хто вони і яким чином їм це вдалося?
У 2015-2025 роках було зафіксовано понад 2640 випадків порушень з трансфертного ціноутворення, з них більше ніж 1290 – у 2022–2025 роках, згідно з відомостями ДПС. Сумарна сума стягнень за останні 10 років склала 604,5 млн грн, з них 290,1 млн грн – протягом останніх трьох років. Лише за останні три роки донараховано 3,2 млрд грн податку і зменшено податкові збитки на 2,5 млрд грн.
Отже, як правильно розподіляти прибуток усередині групи компаній та відповідати правилам трансфертного ціноутворення? Для цього слід більш детально вивчити причини, через які компанії обирають ті чи інші юрисдикції для ведення діяльності.
Фінансування. Отримувати фінансування та застосовувати фінансові інструменти в Україні – країні з високим рівнем ризику – набагато складніше, ніж в іншій юрисдикції.
Валютне регулювання. Обмеження на платежі за кордон, викликані воєнним станом, ускладнюють роботу. Таким чином, набагато легше обрати іншу державу, де набагато менше перешкод.
Оподаткування. Також має значення для реєстрації бізнесу за кордоном. Найбільш вживаними напрямками є Швейцарія, Мальта, Кіпр і ОАЕ.
І тут бізнес може зробити неточності, що привернуть погляд контролюючих органів та принесуть власникам штрафи та донарахування. На що ж необхідно звертати увагу, аби запобігти небажаним наслідкам.
Забезпечити повноцінну присутність і функціонал в іншій державі
Досить часто компанії відкривають в іноземній юрисдикції, зазвичай зі сприятливим оподаткуванням, структуру на зразок управлінського чи торгового центру. Відповідно, українські підприємства платять закордонній компанії за управлінські послуги. Або українські та інші компанії групи, наприклад, у Європі, надають сервіси на користь такого центру, який, в свою чергу, перепродає дані послуги клієнтам. Проте податкові служби (і не лише в Україні) ставляться до подібних «хабів» досить уважно. І ось чому.
Типовою метою даних компаній, що діють, зокрема, у сервісних галузях, є концентрація основної частини прибутку в закордонному хабі, тоді як українська юридична особа отримує лише мінімальну надбавку – умовно 5% від своїх витрат, у той час як українські податкові інстанції можуть очікувати до 15%.
Подібна структура викликає логічні питання з боку податкових органів щодо місця створення додаткової вартості та поділу прибутку.
Щоб переконати органи контролю в тому, що компанія веде в країні повноцінну діяльність і має право на отримання значної частини прибутку, потрібно передбачити у закордонному офісі необхідні функції.
Одного директора і бухгалтера в цьому випадку буде замало. Власник має організувати управлінський апарат, який складатиметься з СЕО, його заступників, керівників структурних підрозділів, що будуть виконувати свої менеджерські функції, функції із залучення клієнтів або покупців. Функції іноземної компанії мають відповідати тому, як її представляє група.
Закупівлі всередині групи за ринковими цінами
Часто компанії, що торгують сировинними товарами, постачають їх пов’язаним структурам за кордон або ж купують у них. Це може бути вигідним, однак законодавство з ТЦУ не дозволяє бізнесу маніпулювати цифрами і вимагає від нього продавати продукцію за тими самими цінами, що й третім особам.
Виникає питання: які ціни податкові органи вважають ринковими? Для цього зазвичай використовуються спеціальні цінові агентства або ж котирування на товарних біржах. Якщо ж цифри не будуть збігатися з орієнтирами, це може викликати чимало питань.
Передача інтелектуальної власності
Питання перерозподілу прибутку також часто виникає при переданні торгової марки, ноу-хау, технологій та інших об’єктів інтелектуальної власності (ІВ). Походження та місце формування вартості обʼєктів ІВ є надзвичайно важливими факторами для податкових цілей.
Якщо, наприклад, бренд фактично зароджується і розвивається завдяки зусиллям української команди, а згодом лише юридично оформлюється або переміщується за кордон, спроби виплати роялті за його використання іноземним структурам наражаються на значні ризики.
Податкові органи вимагають чіткого звʼязку між виплатою винагороди та функцією, що цю цінність створює. За відсутності реальної діяльності зі створення та підтримки обʼєктів ІВ за кордоном виплати будуть розцінені як такі, що не мають економічної обґрунтованості.
Наявність економічної обґрунтованості має бути задокументована. Податкові органи також очікуватимуть оцінку економічного ефекту (вигоди) для бізнесу від сплати ліцензійних платежів або вартості сервісів.
Кожна податкова служба зацікавлена насамперед наповнювати бюджет власної держави та віддавати будь-які надходження іншим державам не планує. Ключове завдання полягає в тому, щоб показати: прибуток, отриманий від операцій між повʼязаними сторонами, не є заниженим порівняно з тим, що виникає у ринкових умовах між незалежними учасниками.
Отже, для забезпечення стійкості податкової позиції та мінімізації ризиків компаніям необхідно керуватися не тільки бажанням перемістити прибуток, а й суворим дотриманням принципу «витягнутої руки».
Це вимагає не формального, а економічно обґрунтованого підходу до планування ціноутворення, поділу функцій, активів та ризиків між усіма структурами групи, а також їх належної документації. Важливо також не забувати при плануванні розподілу прибутку між компаніями групи враховувати й інші податкові аспекти: оподаткування доходів нерезидентів, контрольованих іноземних компаній та інше.
Комплексний підхід до податкового планування посприяє досягненню цілей власників і бізнесу, чесно сплачувати податки, а також зменшити негативні податкові наслідки.
Матеріали по темі
Категорія Свій бізнес Дата 12 грудня 2024 Як уникнути подвійного оподаткування? Експерт із трансфертного ціноутворення Максим Пресіч розповідає про переваги механізму взаємного узгодження
Категорія Гроші Дата 13 серпня 2024 Продаєте пшеницю з Чорноморська, а для формування її ціни аналізуєте рентабельність трейдера? Які ризики у такого підходу та як їх мінімізувати? Розповідає експерт з трансфертного ціноутворення Олександр Ямпольський
Категорія Інновації Дата 05 серпня 2024 «Золотий стандарт» ціноутворення. Олександр Галкін радіє, що відмовився продавати свій сервіс для ритейлу Competera за $46 млн у 2019-му. Як його стартап планує підкорювати США у часи ШІ-буму Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]