Нові квоти ЄС тиснуть на українських металургів, посилюючи наслідки від російських атак
Українські виробники сталі опинилися під подвійним ударом: з одного боку, Європейський Союз запровадив нові квоти на імпорт сталі, а з іншого – тривають російські атаки, що руйнують логістику та підвищують витрати.
Призупинення імпортних мит ЄС у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії стало критично важливим для підтримки українських металургійних підприємств, зокрема «Запоріжсталі». Проте, як зазначив операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко в інтерв’ю Reuters, ситуація кардинально змінилася, і тепер галузь стикається з обмеженнями замість підтримки.
Металопродукція є одним із ключових експортних товарів України, складаючи 15% від загального обсягу. Левова частка цього експорту, близько чотирьох п’ятих, припадає на ринок ЄС.
Галузеві асоціації, такі як «Укрметалургпром» та Федерація роботодавців України, закликають уряд України звернутися до Євросоюзу з проханням про винятки. Вони наголошують, що український металургійний сектор зараз бореться за виживання, а не за розвиток.
Олександр Мироненко підкреслив, що нові європейські заходи є лише частиною зростаючої кількості викликів. До них додаються блокада морських шляхів у Чорному морі російськими силами та підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення всередині країни.
Російські атаки на український морський коридор фактично заблокували основний маршрут для експорту сталі та імпорту необхідної сировини. Це призвело до значного зростання логістичних витрат для підприємств, які й так перебувають у вкрай складній ситуації.
Безпосередні удари російських військ по металургійних заводах змушують компанії до дорогих циклів зупинок та відновлення виробничих процесів. Нещодавній напад на «Запоріжсталь» призвів до загибелі сімох робітників, і робота підприємства була призупинена.
З серпня 2026 року українські виробники сталі також зіткнуться з 30-відсотковим зростанням тарифів на залізничні вантажні перевезення, що ще більше погіршить їхнє становище.
Ще до останнього удару по «Запоріжсталі», Олександр Мироненко пояснював Reuters, що одним із можливих шляхів адаптації до нових обмежень з боку ЄС може стати збільшення виробництва чавуну – напівфабрикату, на який поки що не поширюються європейські квоти. Однак це означатиме недозавантаження виробничих потужностей приблизно на 50%.
Зважаючи на фактичне закриття морського шляху через Чорне море, завод також зазнав додаткових витрат у розмірі від $30 до $40 за тонну для імпорту коксівного вугілля через альтернативні європейські порти.
У результаті цих чинників українські металургійні підприємства втрачають конкурентоспроможність на ринку, поступаючись турецьким, китайським та європейським компаніям. Олександр Мироненко зазначив, що хоча всі розуміють складну ситуацію в Україні, кожен бізнес переслідує власні інтереси.
Операційний директор «Метінвесту» також назвав «нереалістичним» виконання 15-річного плану модернізації компанії вартістю $8 млрд в умовах війни.
Як повідомляв GMK Center, українська зовнішня торгівля переживає найгострішу логістичну кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії.