Минулий рік став для компанії «Українська бронетехніка» періодом значних досягнень. Підприємство успішно кодифікувало 20 нових зразків озброєнь, розширивши свій продуктовий портфель від безпілотних систем до реактивних систем залпового вогню. Амбітні плани на 2026 рік включають розробку систем «електронного поля бою» та високотехнологічних боєприпасів. Однак, перед компанією стоять виклики, зокрема, аналіз причин невдачі першої програми локалізації снарядів західного зразка та стратегічні міркування щодо розширення присутності у всіх секторах оборонно-промислового комплексу, враховуючи спеціалізацію виробника на бронеавтомобілях. Цю динаміку та перспективи коментує Владислав Бельбас, СЕО «Української бронетехніки».
«Найбільш інтенсивний рік»
За підсумками 2024 року, «Українська бронетехніка» продемонструвала феноменальне зростання, збільшивши свій виторг у 565 разів, що сягнуло 58,2 млрд грн. Це дозволило компанії зайняти позицію найбільшого приватного гравця на українському ринку оборонної промисловості. Основні напрямки діяльності компанії охоплюють виробництво бронеавтомобілів, таких як «Варта» та «Новатор», виготовлення мінометів, постачання шасі для самохідних артилерійських установок «Богдана», а також виступає як ключовий підрядник для Державного Київського конструкторського бюро «Луч» у сфері виробництва техніки для ракетних комплексів «Нептун» та реактивних систем залпового вогню «Вільха».
Ставка на універсальність та виклики локалізації
Під час повномасштабної війни «Українська бронетехніка» успішно опанувала технології виробництва артилерійських боєприпасів. З кінця минулого року компанія активно досліджує нові горизонти, роблячи ставку на сегмент безпілотних літальних апаратів. Водночас, компанія зіткнулася з певними труднощами. Владислав Бельбас відверто розповів про невдалу спробу спільного з чеськими партнерами виробництва боєприпасів. Причина провалу криється у відмінностях у стандартах і специфікаціях. «Україна використовує радянські калібри, тоді як Чехія, як член НАТО, працює за стандартами Альянсу. Ці розбіжності виявилися суттєвими для налагодження ефективного виробництва», – пояснив Бельбас. Стратегія компанії передбачає ставку на універсальність. «Нам потрібно охопити всі можливі сегменти ВПК, щоб зменшити залежність від одного типу продукції та диверсифікувати ризики. Ми не можемо обмежуватися лише бронеавтомобілями, хоча вони й залишаються нашим пріоритетом», – наголосив керівник «Української бронетехніки».
Експорт та перспективи IPO
«Українська бронетехніка» активно розвиває експортний напрямок. Компанія вже має досвід постачання своєї продукції до кількох країн, і планує подальше розширення присутності на міжнародних ринках. У довгостроковій перспективі керівництво компанії розглядає можливість виходу на публічний ринок цінних паперів (IPO). Це дозволить залучити додатковий капітал для подальшого розвитку, масштабування виробництва та реалізації нових інноваційних проєктів, зокрема, у сфері систем «електронного поля бою» та високотехнологічних боєприпасів. «Ми прагнемо стати лідером не тільки на українському, але й на світовому ринку озброєнь. IPO стане важливим кроком на шляху до досягнення цієї мети», – підсумував Владислав Бельбас.