На початку травня 2024 року два з чотирьох незалежних членів наглядової ради державного підприємства “Енергоатом”, яке оперує українськими атомними електростанціями, достроково припинили свої повноваження. Це сталося менш ніж за чотири місяці після їхнього призначення. Причини такого рішення викликають значний інтерес.
Причини відставки незалежних членів наглядової ради “Енергоатому”
Наприкінці травня 2024 року пресслужба “Енергоатому” офіційно повідомила про дострокове припинення повноважень Бріса Буюона, французького дипломата, який був незалежним членом наглядової ради. Ця подія послідувала за відставкою Патріка Фрагмана, колишнього CEO Westinghouse, ще 16 травня. Обидва посадовці обіймали свої крісла менше чотирьох місяців.
За інформацією, наданою народним депутатом Ярославом Железняком, основнию причиною звільнення обох членів наглядової ради стали затримки з виплатою заробітної плати. Однак, Міністерство економіки України спростувало цю інформацію, заявивши, що заробітна плата незалежним членам наглядової ради була нарахована в повному обсязі, відповідно до умов укладених контрактів.
Деталі призначення та відставки
Незалежні члени наглядової ради “Енергоатому” призначаються для забезпечення прозорості та ефективності управління державними підприємствами, а також для впровадження найкращих міжнародних практик корпоративного управління. Їхні ролі передбачають контроль за діяльністю керівництва, розробку стратегій та прийняття рішень, що впливають на довгостроковий розвиток компанії.
Дострокове припинення повноважень таких ключових фігур, як Патрік Фрагман, котрий має значний досвід у ядерній галузі, та Бріс Буюон, свідчить про наявність серйозних розбіжностей або невирішених питань у функціонуванні наглядової ради та її взаємодії з керівництвом компанії та відповідними державними органами.
Ситуація навколо відставки членів наглядової ради “Енергоатому” підкреслює важливість прозорості у фінансових питаннях державних компаній та необхідність чіткого дотримання умов контрактів. Це також порушує питання щодо ефективності механізмів корпоративного управління в стратегічно важливих для держави підприємствах, особливо в умовах війни та необхідності забезпечення енергетичної безпеки країни.