Я був твердо переконаний, що мене важко вразити схемами виманювання коштів. Я бачив телевізійних магів дев’яностих, пік телефонного шахрайства та початкові етапи інстаграмних марафонів, як повідомляє Ukr.Media.
Здавалося, людство вже випробувало всі можливі пастки. Однак китайський маркетинг — це окремий вид мистецтва, де відвертий цинізм якимось чином органічно поєднується з глибоким розумінням людської психології.
Історія, на яку я натрапив нещодавно, нагадує сюжет для трагікомедії.
Існує 47-річна пані на ім’я Дуолан. Донедавна вона мала три мільйони підписників у місцевих соціальних мережах. Дуолан не демонструвала показний успіх, не робила розпаковок товарів і не навчала технік дихання маткою. Вона продавала дещо набагато дефіцитніше — повагу.
Її аудиторія — переважно жінки старше п’ятдесяти років. Дуолан ніжно називала їх “мами”, а їй швидко дали прізвисько “донька”.
Її контент складався з простих, але ефективних мелодраматичних сцен: ось вона допомагає кур’єру, якого оштрафували, ось вона захищає підлеглу, якій потрібно доглядати за хворою матір’ю. Така собі ідеальна дитина з екрану, на яку дивишся і думаєш: “От би мені таку”.
І, звичайно, ця ідеальна дитина мала власний бізнес.
Головним бестселером став крем для обличчя “Королівський”, який її власна донька нібито привезла з Австралії.
Легенда вражає своєю зухвалістю. Оригінал, мовляв, коштує 580 доларів, але для вас, мої любі мами, я віддаю дві банки за десять доларів.
На стрімах навіть розігрувалася вистава: рідна мати блогерки в кадрі намагалася зупинити цю небачену щедрість, а Дуолан зі сльозами на очах вигукувала, що все одно надасть знижку для своїх глядачок. Драма, емоції, касовий апарат видає звук “дзінь”.
За один лише січень ця схема принесла їй 14 мільйонів доларів.
Аж доки журналісти не з’ясували, що жодної Австралії там і близько не було. Крем виготовляли на невизначеному заводі в провінції Гуандун, і його собівартість ледь сягала трьох доларів. Звичайний мас-маркет, упакований у брехню та красиві слова.
Акаунт Дуолан вже видалено, чи відвідала її поліція — історія мовчить.
Можна було б висміяти наївність цих жінок. Як можна вірити в розкішну косметику за ціною двох чашок кави? Але тут стає трохи не до сміху.
Дивлюся я на цю цифру — 14 мільйонів доларів за місяць — і розумію, що вони купували не екстракт вигаданих австралійських трав. Вони платили за ілюзію того, що десь там є турботлива дитина, готова сваритися зі світом, аби зробити їм приємно.
Це був податок на самотність, який майстерно зібрала підприємлива жінка з екрана смартфона.
Читаючи коментарі під цією новиною, де люди обурювалися дурістю пенсіонерок, я зловив себе на одній думці. Можливо, замість того, щоб кепкувати з чужої довірливості, варто просто зателефонувати батькам. Щоб їм не довелося шукати віртуальних дітей у мережі та купувати в них дешевий гліцерин.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Що в цій історії є справжнім злом: продуманий цинізм блогерки чи наша байдужість до власних батьків?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🐍 Цинічне шахрайство 💔 Байдужість рідних 🧐 Маю власну думку
📊 Карта думок
🐍 Цинічне шахрайство 100% 💔 Байдужість рідних 0% 🧐 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media