Я давно та з певною долею іронії спостерігаю за феноменом найпопулярнішого курсу в історії Єльського університету. Він носить назву «Наука про добробут», його авторкою є професорка психології Лорі Сантос, і люди записуються на нього сотнями тисяч, сподіваючись, що академічна наука нарешті видасть їм дозвіл на щастя, інформує Ukr.Media.
Якщо звільнити цю академічну історію від зайвого пафосу, то головна ідея Сантос зводиться до того, що наші мізки нас постійно обманюють. Вона називає це miswantings — хибними бажаннями. Ми вперто віримо, що новий автомобіль, більша квартира чи найновіша модель телефону зроблять нас щасливішими. Ми прогнозуємо свою радість, купуємо річ, відчуваємо короткочасне задоволення, а потім вона стає просто фоном. Черговою футболкою в шафі, яку ти носиш удома, бо на ній з’явилася пляма.
Сантос стверджує, що гроші як мета — це класичне хибне бажання. І тут я пригадую відоме дослідження Прінстона 2010 року. Тоді вчені проаналізували анкети майже півмільйона американців і винесли вердикт: зв’язок між радістю і банківським рахунком існує, але він досягає своєї межі десь на рівні 75 тисяч доларів на рік. Далі, мовляв, хоч греблю гати — щасливішим не станеш.
Звучить красиво, але спостерігаючи за зарплатами в Америці, ці цифри здаються мені дещо наївними. Вже у 2012-му міжнародні опитування підвищили показник нормального самопочуття до 160 тисяч доларів на рік. Інфляція душі, не інакше. А у 2018 році гарвардські дослідники вирішили остаточно зруйнувати романтику і довели, що справді значні гроші таки працюють. За їхніми даними, якщо на твоєму рахунку осіло понад вісім мільйонів доларів, ти об’єктивно почуваєшся краще за інших. Важко заперечити, що сумувати через екзистенційну кризу комфортніше на палубі власної яхти, ніж у вагоні метро.
Але тут наука робить несподіваний поворот. Навіть вісім мільйонів, хоч і тішать душу, впливають на наше базове відчуття щастя набагато менше, ніж нам здається. І точно менше, ніж безкоштовні речі.
Нам постійно говорять: купуйте враження, а не речі. Звучить чудово, поки не згадаєш, що для вражень теж потрібні кошти. Мені подобається їздити порожнім нічним шосе, але для цього треба заливати бензин, міняти гуму і час від часу заїжджати на СТО, залишаючи там значні суми. Мені подобається подорожувати, але авіаквитки та готелі не роздають за гарні очі. Хибність, мабуть, у тому, щоб усвідомлювати різницю.
Автомобіль — це не просто шматок металу, це враження, якщо ти відчуваєш задоволення від кермування. А от десята пара кросівок чи надцятий комплект дорогої постільної білизни, якої і так вдосталь — це просто спроба заповнити внутрішню порожнечу шопінгом.
Десь у віці сорока років ти починаєш розуміти одну просту істину, яку Єльський університет розтягнув на десять днів лекцій. Вчитися чомусь новому варто не тільки заради рядка в резюме чи підвищення зарплати, а просто щоб не знудитися від самого себе. Витрачати гроші на інших іноді приємніше, ніж на чергову забаганку для себе. А вечір із друзями чи родиною на вихідних дає більше енергії, ніж ще одне виконане робоче завдання.
Гроші дійсно купують нам свободу. Але, мабуть, найвища форма цієї свободи — це розкіш іноді не думати про них взагалі, просто вийшовши на пробіжку, посидівши в тиші або записавши кілька думок у блокнот. Це банально, це звучить як кліше з дешевої книжки, але іронія в тому, що саме такі прості речі чомусь працюють найкраще.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
То що зрештою рятує від кризи: черговий мільйон чи розкіш взагалі не думати про гроші?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
💵 Гроші — це база ⏳ Час та емоції 🤔 Шукаю свій баланс
📊 Карта думок
💵 Гроші — це база 0% ⏳ Час та емоції 0% 🤔 Шукаю свій баланс 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media