Президент Володимир Зеленський 22 січня подав до парламенту проєкт закону №10425 про множинне громадянство та визначив його як невідкладний. Це передбачає позачерговий розгляд документа у Верховній Раді. Якщо його ухвалять, громадянам України можна буде мати громадянство двох чи більше держав. Це вже друга спроба впровадити в Україні множинне громадянство, перша була у 2019 році. Про нюанси чергового законопроєкту від Зеленського розповідає Катерина Катрага, юристка практики супроводу бізнесу в Juscutum.
У разі ухвалення законопроєкту №10425 в Україні буде дозволено множинне громадянство – коли особа одночасно зможе мати громадянство двох чи більше держав.
Наразі чинне законодавство не дозволяє громадянам України мати кілька громадянств. Натомість, щоб отримати українське громадянство, необхідно офіційно припинити громадянство інших держав. Законопроєкт №10425 встановлюватиме випадки, у яких особам не доведеться припиняти громадянства інших держав. Це фактично означатиме легалізацію множинного громадянства у нашому законодавстві.
Обовʼязкові критерії для набуття громадянства України
Є низка вимог у законопроєкті, щоб набути громадянство України:
- визнавати та дотримуватися Конституції України та законів України;
- знати основи Конституції України, історії України, а також володіти українською мовою на належному рівні;
- безперервно проживати на території України протягом останніх п’яти років (у деяких випадках, встановлених у цьому законопроєкті, строк може бути інший або для деяких категорій осіб така вимога взагалі не висувається);
- мати дозвіл на імміграцію (крім деяких винятків; зокрема дозвіл не потрібен для біженців та іноземців, які служать в українській армії);
- мати законні джерела існування (теж у певних випадках не вимагається).
Особа має подати до Державної міграційної служби заяву про набуття громадянства України та один із документів, про які згадано далі за текстом.
Особливості набуття громадянства України для різних категорій іноземців
- Особи, які є громадянами (підданими) держав, що передбачають спрощену процедуру набуття громадянства України.
У законопроєкті визначено конкретний перелік держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку.
Спрощений порядок отримання громадянства передбачає, що громадяни вищенаведених держав для отримання українського громадянства мають подати декларацію про визнання себе громадянином України. У ній іноземець засвідчує, що у разі набуття громадянства України він у правових відносинах з Україною визнає себе лише громадянином України.
Тож громадянам таких держав не доведеться подавати документи, що засвідчують офіційне припинення їхнього іноземного громадянства. Це, за своєю суттю, і є ключовим положенням законопроєкту №10425, який вніс Зеленський.
Надалі Кабінет Міністрів затвердить порядок підготовки пропозицій, яким визначатиметься держава, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку. Тому цілком можливо, що надалі перелік держав, вказаних у законопроєкті, буде розширено.
- Особи, які мають громадянство держави-агресора та є одночасно громадянами інших держав.
У такому разі особи мають подати зобовʼязання припинити іноземне громадянство (крім певної категорії осіб, які визначені у законопроєкті).
- Особи, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для країни.
Ці особи мають бути активними в різних важливих для України сферах, наприклад здійснювати визначну благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність в інтересах України.
Щоб отримати громадянство України, цим особам доведеться, окрім заяви про набуття громадянства, подати декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянами України. Така декларація подається замість зобовʼязання припинити іноземне громадянство.
Однак, якщо така особа є громадянином держави, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, то достатньо подати лише декларацію про визнання себе громадянином України.
Ті самі умови щодо подання документів застосовуються і до особи-іноземця:
- якого визнано біженцем чи якому надано притулок в Україні;
- який проходить/проходив військову службу за контрактом в Україні;
- який отримав посвідку на тимчасове проживання на підставі низки вимог, визначених у законопроєкті;
- який є громадянином держави-агресора, та зазнав у цій державі переслідувань (належним чином підтверджених).
Тож таким особам не доведеться припиняти громадянство іншої країни, щоб отримати громадянство України.
Українське громадянство не може отримати особа, засуджена в Україні за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо її судимість не була погашена або знята (у цьому разі враховується також і рівень загрози для національної безпеки України). Також особа, що скоїла на території іншої держави тяжкий або особливо тяжкий злочин у розумінні законодавства України. Або ж своїми діями створює загрозу національним інтересам та безпеці, охороні громадського порядку, суверенітету і територіальній цілісності України.
Вищезгадана умова про скоєння злочину на території іншої держави не поширюється на осіб, які обороняли Україну та захищали населення у звʼязку зі збройною агресією проти України. Але за умови – державні органи України мають визнати, що такі рішення були прийняті саме з політичних мотивів органами держави-агресора або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України.
Підстави для втрати громадянства України
Законопроєкт №10425 розширює ситуації, за яких громадяни України можуть втратити українське громадянство.
- Добровільне набуття громадянином України громадянства держави-агресора або громадянства іншої держави, яка не визначена як держава, громадяни якої набувають українське громадянство у спрощеному порядку.
За цією умовою український громадянин не втратить громадянство України, якщо він також отримає громадянство держав, перелік яких вказаний у законопроєкті. Тобто якщо громадянин України, до прикладу, добровільно отримає громадянство Іспанії, то це не буде підставою для втрати громадянства України. А ось у випадку громадянства Росії – так.
- Створення загроз національній безпеці та/або національним інтересам України (за умови, що повнолітній громадянин України має паспорт громадянина (підданого) іноземної держави).
- Набуття громадянства України внаслідок підробки документів чи подання неправдивих відомостей.
- Обману або невиконання зобовʼязання, взятого особою в зобовʼязанні припинити іноземне громадянство або в декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.
- Нескладання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння українською мовою.
- Проходження особою військової служби за контрактом у державі-агресорі.
- Засудження особи за діяльність проти основ національної безпеки України, зокрема за терористичну діяльність.
- Участь у збройній агресії проти України у збройних силах держави-агресора або держави, яка сприяла вчиненню збройної агресії проти України.
Законопроєкт 2024 року vs законопроєкт 2019 року
У 2019 році вже були спроби подати законопроєкт, у якому також порушувалося питання визнання Україною множинного громадянства (законопроєкт №2590). Його ініціатором, як і проєкту закону 2024 року, був також Володимир Зеленський.
У цих законопроєктів є чимало схожих рис. Обидва спрямовані на те, щоб забезпечити у деяких випадках спрощену процедуру отримання громадянства без необхідності іноземцю припинити іноземне громадянство. Це можливо за умови, що іноземець є громадянином держави, включеної до конкретного переліку держав. За такої спрощеної процедури особа має подати «декларацію про визнання себе громадянином України» (термін із законопроєкту 2024 року). А ось у законопроєкті 2019-го цей документ мав назву «присяга громадянина України».
Щодо відмінних рис – у законопроєкті 2024 року міститься значно ширший перелік обставин, які є причиною для втрати громадянства України.
Вплив законопроєкту на іноземців, які отримають громадянство України без припинення іноземного громадянства
Наразі невирішеним є питання, чи буде здійснюватися в Україні мобілізація таких громадян. Оскільки вони вважатимуться повноцінними громадянами України, то і конституційний обовʼязок громадянина України захищати незалежність та територіальну цілісність України буде також їх стосуватися.
Україна ще у 2006 році ратифікувала Європейську конвенцію про громадянство, яка регулює питання несення військової служби у разі множинного громадянства. Однак саме главу, що містить положення про військовий обовʼязок, Україна виключила зі своєї сфери застосування (оскільки на той момент в Україні не було дозволено множинне громадянство). Тому наразі немає чіткої картини, як це питання буде врегульовано.
Отже, у разі ухвалення парламентом законопроєкту №10425 Україна визнає множинне громадянство. Однак не всі іноземці та громадяни України зможуть скористатися такими привілеями з огляду на наявність обмежень, визначених цим законопроєктом.
Тому поки що спостерігаємо в цілому за процесом розгляду цього проєкту закону Верховною Радою. Цілком можливо, що в нього ще вноситимуть правки або повністю залишать без руху, як це було із попереднім законопроєктом №2590 від 2019 року.