Відійшла в минуле значна ера в історії онлайн-зв’язку — Microsoft назавжди припинила роботу Skype — платформи, яка свого часу оцінювалася у 8,5 мільярдів доларів і трансформувала метод спілкування між людьми на відстані. На зорі 2000-х років міжнародні розмови були непомірно дорогими, а побачити особу на іншому кінці світу здавалося майже нереальним. Skype все змінив — зробив комунікацію безкоштовною та доступною по всій планеті. У період найбільшої популярності він налічував понад 600 мільйонів користувачів. Проте, яким чином трапилося, що новаторський сервіс в результаті поступився в конкурентній боротьбі і зник з ринку?
Зародження легенди
Історія Skype почалася не з амбітних задумів перевернути світ зв’язку, а з простої невдачі. У 2000 році шведська телекомунікаційна компанія Tele2 запустила розважальний ресурс Everyday. Це був час буму доткомів, коли будь-який новий онлайн-проєкт здавався надзвичайно прибутковим для інвесторів. За проєкт відповідали два скандинави — швед Ніклас Зеннстрем і данець Янус Фріїс.
Коли з розробкою вебсайту виникли ускладнення, підприємці вирішили залучити порівняно недорогу робочу силу і почали шукати програмістів в Естонії. Запропонована Tele2 оплата в 5000 крон на добу (приблизно 330 доларів) перевищувала середню місячну заробітну плату в країні. На роботу найняли четвірку приятелів: Яана Таллінна, Ахті Хейнлу, Прійта Касесалу та Тойво Аннуса.
Ці обдаровані розробники вже мали досвід комерційного програмування — ще за часів Радянського Союзу вони створили гру Kosmonaut і успішно продавали її за кордон, заробивши на ній свої перші 5000 доларів.
Примітно, що для отримання посади в Tele2 необхідне було знання мови програмування PHP, якою естонці не володіли. Вони освоїли її за вихідні та виконали тестове завдання швидше за всіх інших претендентів.
Незважаючи на старання команди, портал Everyday зазнав краху і невдовзі був закритий. Однак Зеннстрем і Фріїс не відступили. У той час у США розгорявся скандал навколо Napster — файлообмінної мережі, яка використовувала революційну P2P-технологію. Суть була проста: комп’ютери з’єднувалися безпосередньо, оминаючи центральні сервери, і користувачі могли вільно обмінюватися музикою та фільмами. Napster здійснив переворот в інтернеті, але викликав гнів правовласників. Зеннстрем і Фріїс побачили в цій технології величезний потенціал і навіть планували співпрацю з творцями Napster. Хоча мережу швидко прикрили, принципи її роботи надихнули друзів на створення власного файлообмінника. Знову найнявши перевірену естонську команду, вони розробили Kazaa — сервіс, який миттєво здобув популярність і до вересня 2000 року став найбільш завантажуваним додатком в інтернеті.
Проте успіх обернувся труднощами. Музичні лейбли та кінокомпанії звинуватили розробників Kazaa в розповсюдженні піратського контенту і подали на них до суду. Зеннстрему і Фрісу довелося буквально переховуватися від американських юристів. Вони уникали авіаперельотів, безперервно змінювали телефонні номери і не зберігали робоче листування довше кількох місяців. "Коли хтось заходив у двері, і ми не були впевнені, хто це, Ніклас ховався під стіл", — згадував один з естонських колег.
У 2001 році засновники продали Kazaa австралійській компанії, а в 2006 році остаточно врегулювали юридичні питання, виплативши штраф 100 мільйонів доларів. Але судові розгляди не минули безслідно — вони навчили підприємців важливому уроку про необхідність правового захисту.
Після продажу Kazaa Зеннстрем і Фріїс задумалися про більш безпечне застосування своєї нашумілої P2P-технології. Знову звернувшись до естонської команди, вони провели кілька безсонних ночей у талліннському офісі в пошуках нової ідеї. Прозріння прийшло раптово — за однією з версій, саме в легендарному барі Valli в Таллінні виникла ідея: а що, якщо передавати через P2P не лише файли, а й голос? Це дозволило б зробити телефонні розмови дешевими та доступними для всіх.
Естонські розробники оперативно створили першу версію нового продукту. За аналогією з Napster програму назвали Skyper — поєднання слів "sky" (небо) і "peer" (рівний). Але потрібний домен вже був зайнятий, тому з’явилася назва Skype, про яку невдовзі дізнається весь світ.
29 серпня 2003 року була запущена перша версія Skype. Наразі користувачі могли обмінюватися лише аудіодзвінками, але навіть це стало проривом. За першу добу додаток завантажили 10 000 осіб.
Однак перші місяці виявилися непростими. Якість звуку залишала бажати кращого, особливо при використанні модемних з’єднань, які тоді були у більшості користувачів. Багатьом було незвично розмовляти з комп’ютером — вони відчували себе незручно.
Але естонські програмісти швидко розв’язали технічні проблеми. Вони впровадили спеціальні аудіокодеки, які стискали звук без втрати якості, і навчили програму автоматично пристосовуватися до різних швидкостей інтернет-з’єднання. Незабаром користувачі усвідомили головне: тепер вони могли безкоштовно спілкуватися з людьми на іншому кінці світу. У ті роки, коли телефонні оператори брали величезні гроші за міжнародні дзвінки, Skype здійснив справжню революцію. До кінця 2003 року у сервісу вже був мільйон користувачів.
У тому ж році Зеннстрем і Фріїс заснували компанію Skype Technologies, розмістивши штаб-квартиру в Люксембурзі — країні, відомій суворими законами про захист юридичних осіб від іноземного втручання. Враховуючи важкий досвід з Kazaa і судовими переслідуваннями, підприємці прагнули максимально захистити себе, розуміючи, що безкоштовний зв’язок неминуче викличе невдоволення телекомунікаційних компаній.
Фінансування нового проєкту виявилося серйозним випробуванням. До літа 2003 року у компанії закінчилися кошти — розробка повністю зупинилася, а рахунки залишалися несплаченими. Зеннстрем і Фріїс звернулися до 26 різних венчурних капіталістів, просячи 1,5 мільйона євро за третину компанії, але отримували відмову за відмовою. Довіру до інтернет-проєктів підірвала бульбашка доткомів, що лопнула у 2000 році, а інвестори побоювалися юридичних проблем, пам’ятаючи історію Napster.
"Часто єдиною людиною, яка вірить у те, що ви робите, стаєте ви самі. Всі навколо будуть говорити: Чому б не здатися? Хіба ви не бачите, що це не спрацює? І тоді вам доведеться з’ясувати, хто правий насправді — вони чи ви", — згадував Зеннстрем.
Порятунком став американський інвестор Вільям Дрейпер, який повірив у потенціал P2P-технологій, побачивши успіх Kazaa. Дрейпер вклав 18 мільйонів доларів в обмін на 10% акцій компанії, що допомогло Skype пережити критичний період. Згодом Дрейпер називав цю угоду однією з найуспішніших у своїй кар’єрі — вона принесла йому тисячократний прибуток.
Однією з ключових переваг Skype став надійний захист дзвінків. Всі повідомлення шифрувалися, що мінімізувало ризик перехоплення — важлива функція в епоху зростаючих побоювань про конфіденційність в інтернеті.
Але головним козирем Skype стали передові технології. Замість дорогих серверів розробники використовували геніальне рішення — мільйони комп’ютерів, підключених до інтернету. У багатьох користувачів були потужні процесори і стабільний доступ до мережі, але значну частину часу їхні машини простоювали. Skype навчився задіювати ці вільні ресурси.
Коли комп’ютер користувача працював і був підключений до інтернету, програма могла використовувати його обчислювальні потужності, перерозподіляючи навантаження в мережі. Так з’явився феномен супервузлів. Якщо ваш комп’ютер несподівано починав шуміти, а вентилятор працював на повну потужність навіть у режимі очікування, це означало, що він тимчасово став супервузлом — ключовою ланкою в мережі, що передає дані для інших користувачів.
Цей підхід дозволив Skype обійтися без витрат на створення власної інфраструктури, як у традиційних телефонних компаній. Навантаження розподілялося між пристроями користувачів, роблячи зв’язок дешевим і доступним по всьому світу.
Як і передбачали засновники, незабаром на Skype посипалися скарги від спецслужб і телекомунікаційних компаній. Дані в Skype були надійно захищені від перехоплення, сервіс легко обходив мережеві системи контролю і не залишав слідів в інтернеті. Це привернуло не тільки звичайних користувачів, а й людей, які цінували конфіденційність з різних причин.
У люксембурзький офіс Skype щодня надходили вимоги розкрити інформацію про клієнтів. Але досвід з Kazaa багато чому навчив Зеннстрема і Фрііса. Вони заздалегідь подбали про бездоганний юридичний захист і просто ігнорували подібні листи, навіть не читаючи їх.
У 2005 році вийшла нова версія Skype 2.0 з підтримкою відеодзвінків. Ця функція зробила сервіс справжнім лідером ринку. Зеннстрем і Фріїс зробили ставку на мінімалізм. На відміну від конкурентів, що перевантажували програми додатковими функціями, вони зосередилися на головному — зручному і якісному спілкуванні. Такий підхід зробив Skype зрозумілим і доступним для користувачів по всьому світу.
Skype дав можливість друзям, закоханим і сім’ям вільно спілкуватися, як би далеко один від одного вони не знаходилися. Сьогодні відеодзвінки здаються звичайним явищем, доступним у будь-якому месенджері. Але на початку 2000-х сама ідея побачити співрозмовника, що знаходиться за тисячі кілометрів, вражала користувачів. Більше не потрібно було їхати в інше місто, щоб зустрітися з близькими. Достатньо було просто подзвонити. При цьому дзвінки залишалися безкоштовними, що робило сервіс ще більш популярним.
Продаж eBay
У 2005 році eBay придбала Skype за 2,6 мільярда доларів — суму, що в рази перевищувала прибутки сервісу. Естонські розробники отримали по 42 мільйони кожен, а Фріїс і Зеннстрем — у 10 разів більше. Рішення про продаж було продиктоване побоюванням перед конкурентами — у відеозв’язок активно входили Microsoft, Google, Yahoo та AOL. Особливо лякали чутки про те, що Google Talk дозволить телефонувати на телефони безкоштовно — саме ця функція була єдиним джерелом доходу Skype. Зеннстрем згадував, що влітку 2005 року вперше їхня база користувачів почала скорочуватися. Вони розуміли, що в нішу входять технологічні гіганти, і не могли оцінити, чи достатньо вони великі, щоб залишитися лідерами.
Однак відносини з новими власниками не склалися з самого початку. eBay розраховувала збільшити свою аудиторію за рахунок користувачів месенджера та використовувати його для зв’язку між покупцями та продавцями на торговій платформі. Але ідея не прижилася — користувачі не бачили сенсу у відеодзвінках після транзакцій, їм вистачало пошти та текстових повідомлень. Багато хто взагалі не знали про зв’язок eBay зі Skype.
Паралельно виникли серйозні управлінські проблеми. Американська корпорація наповнила лондонський офіс армією менеджерів, але не змогла знайти спільну мову з естонськими розробниками. Культурні відмінності між англосаксонською корпоративною культурою та волелюбною естонською командою виявилися нездоланними.
Інженери скаржилися, що витрачають половину часу на безглузді суперечки з новими менеджерами, які працювали в компанії пару тижнів, але вже знали, як все переробити. Американці не розуміли технічних рішень, а естонці — корпоративних процедур.
Для згуртування команд навіть влаштовували "корпоративні" вечірки в Естонії. На одній з них Тойво Аннус з’явився в костюмі синьої мавпи з пакетом соку та пляшкою горілки, а Зеннстрем стрибнув у басейн в одязі після того, як увесь вечір розливав алкоголь гостям. Але галасливі вечірки не вирішили культурних проблем.
До 2007 року ситуація стала критичною. Прямолінійний Аннус покинув компанію, а Яан Таллінн надіслав розгромного листа, де пояснював, що співробітники зосередилися на красивих презентаціях замість корисних користувачам функцій. Того ж року через принципові розбіжності пішли засновники Фріїс і Зеннстрем.
До 2009 року стало очевидно, що експеримент eBay зі Skype провалився. Компанія вирішила позбутися невдалого придбання і продала 56% акцій Skype фондам Silver Lake Partners, Canada Pension Plan Investment Board та Andreessen Horowitz. В останній момент у справу несподівано втрутилися Зеннстрем і Фріїс. Виявилося, що вони все ще володіли патентами на ключову технологію Skype — систему P2P. Підприємці звинуватили eBay у незаконному використанні їхньої розробки і погрожували судом. Це був майстерний хід. У результаті суперечку вдалося врегулювати мирним шляхом — сторони підписали угоду, а Зеннстрем і Фріїс отримали 14% акцій Skype. Решту 30% контролював eBay.
Пастка Microsoft
До 2010 року Skype значно виріс і забезпечував близько 25% всіх міжнародних дзвінків у світі. Кількість користувачів перевищила 660 мільйонів осіб, а річний дохід досяг 860 мільйонів доларів. У травні 2011 року Microsoft оголосила про купівлю Skype за 8,5 мільярда доларів — суму, що вдвічі перевищувала останню оцінку компанії. Це була найбільша угода в історії Microsoft на той момент.
Після купівлі Microsoft почала активно інтегрувати Skype у свою екосистему. Додаток став попередньо встановлюватися на пристрої з Windows, а в 2013 році він повністю замінив сервіс Windows Live Messenger, яким користувалися 100 мільйонів осіб. Це значно збільшило аудиторію Skype, і керівництво Microsoft розраховувало, що сервіс зміцнить позиції компанії у сфері комунікацій. Глава Skype Тоні Бейтс поставив амбітну мету — досягти мільярда щоденних користувачів.
Однак плани Microsoft не вдалося повністю реалізувати. Незабаром проявилася критична причина краху — ускладнення продукту та втрата простоти. Оновлення Skype почали викликати серйозну критику користувачів через кардинально змінений та ускладнений інтерфейс. Те, що колись було інтуїтивно зрозумілою програмою для дзвінків, перетворилося на перевантажений додаток з безліччю функцій, які більшості користувачів були не потрібні.
Microsoft намагалася перетворити Skype на універсальну комунікаційну платформу, додаючи соціальні функції, інтеграцію з іншими сервісами компанії та складні налаштування. Філософія мінімалізму була остаточно похована.
Водночас сталася третя помилка — відмова від P2P-технології та втрата ключових технологічних переваг. Децентралізована архітектура, яка колись робила Skype унікальним, була демонтована. Супервузли більше не створювалися на користувацьких комп’ютерах — їхні функції були перенесені на сервери Microsoft.
Це рішення мало серйозні наслідки. По-перше, зникла та сама приватність та захищеність, яка приваблювала користувачів до Skype. За даними Едварда Сноудена, спецслужби США отримали доступ до Skype ще за часів eBay, а після купівлі Microsoft співпраця з владою тільки посилилася. По-друге, серверна архітектура виявилася менш надійною та масштабованою.
Четверта причина краху проявилася в запізненні з мобільними пристроями. Випуск повноцінної мобільної версії Skype з підтримкою Wi-Fi серйозно затримався через тиск мобільних операторів, які побоювалися втрати доходів від голосового зв’язку. Належність до Microsoft — великої корпорації з різноманітними бізнес-інтересами по всьому світу — стала стримувальним чинником. Компанія була змушена враховувати інтереси партнерів і не могла діяти так само зухвало, як незалежний стартап.
У результаті Skype занадто пізно з’явився на мобільних пристроях у той час, коли саме смартфони ставали основним способом виходу в інтернет для мільйонів людей. Більш гнучкі та оперативні месенджери, такі як WhatsApp, встигли зайняти цю нішу першими.
У 2017 році Microsoft зробила ще одну стратегічну помилку — запустила додаток Teams, зробивши його прямим конкурентом власного Skype. Компанія почала активно інвестувати в розвиток Teams, спрямовуючи туди основні інженерні ресурси та маркетинговий бюджет. Teams позиціонувався як сучасне рішення для бізнесу, а Skype поступово перетворювався на застарілий продукт для домашнього використання.
Це рішення демонструвало повне нерозуміння Microsoft цінності бренду Skype. Замість того, щоб модернізувати існуючий сервіс, компанія створила конкуруючий продукт, розмивши власні зусилля та заплутавши користувачів. Розвиток Skype помітно сповільнився — найкращі розробники переходили на Teams, а Skype отримував лише мінімальну підтримку.
До кінця 2010-х років стало очевидно, що Skype програє конкуренцію новому поколінню месенджерів та платформ для відеозв’язку. WhatsApp до 2017 року налічував мільярд користувачів, а до 2020 року — вже 2 мільярди. Багато з цих платформ пропонували простіший та зручніший зв’язок, краще працювали на мобільних пристроях і не несли багажу корпоративних обмежень.
Смертельний удар
Поки Microsoft металася між Skype та Teams, на ринку з’явився конкурент, який втілив у собі все те, чим колись був сам Skype у свої найкращі часи. Zoom зосередився не на додаванні безлічі нових функцій, а на одному простому завданні — якісному відеозв’язку. Компанія, заснована в 2011 році вихідцем з Cisco Еріком Юанем, спочатку орієнтувалася на бізнес-сегмент і пропонувала стабільну, надійну платформу для відеоконференцій.
На відміну від перевантаженого функціями Skype, Zoom був гранично простим у використанні. Для підключення до зустрічі достатньо було перейти за посиланням — ніяких реєстрацій чи складних налаштувань. Це було саме те, що колись робило Skype революційним, але що Microsoft поступово втратила.
Перші роки Zoom розвивався відносно повільно, завойовуючи довіру корпоративних клієнтів якісним зв’язком та надійністю. До 2019 року платформа налічувала близько 20 мільйонів щоденних користувачів — солідна цифра, але не співставна з аудиторією Skype.
Все змінилося в березні 2020 року. Пандемія COVID-19 змусила мільярди людей по всьому світу залишитися вдома, і раптом якісний відеозв’язок став життєвою необхідністю. Люди переходили на віддалену роботу, студенти вчилися з дому, а родини підтримували зв’язок через відеодзвінки.
Тут проявилася фінальна причина краху Skype — нездатність адаптуватися до нових потреб користувачів. Пандемія показала, що сучасному світу потрібні не просто інструменти для спілкування між друзями, а повноцінні платформи для спільної роботи та навчання.
Zoom виявився готовим до цього виклику. За кілька місяців 2020 року аудиторія платформи виросла з 20 мільйонів до 300 мільйонів щоденних користувачів — зростання в 15 разів! Сервіс став синонімом віддаленої роботи. "Zoom-зустріч" увійшла в повсякденний лексикон нарівні зі "скайп-дзвінком" свого часу.
Чому саме Zoom, а не Skype став головним бенефіціаром пандемії? Відповідь криється в тому, що до 2020 року Skype вже не був тим революційним продуктом, яким його створили естонські програмісти. Сервіс страждав від технічних проблем, незручного інтерфейсу та обмежень у групових дзвінках. Microsoft же зосередилася на просуванні Teams для бізнесу, залишивши Skype без належної уваги.
Крім того, ринок, який колись практично монопольно належав Skype, тепер був переповнений конкурентами. До кінця 2020 року стало остаточно ясно, що Skype програв битву за майбутнє відеозв’язку. Zoom зайняв позицію лідера для бізнесу та освіти, Teams став стандартом для корпоративних клієнтів Microsoft, а мобільні месенджери захопили ринок особистого спілкування.
Фінальний акт
Після 2021 року історія Skype перетворилася на затяжну агонію. Microsoft продовжувала підтримувати сервіс формально, але інвестиції в його розвиток практично припинилися. Команда розробників була скорочена до мінімуму, нові функції не додавалися, а маркетингова підтримка звелася до нуля.
У 2023 році з’явилися перші офіційні сигнали про плановане закриття. Microsoft оголосила про припинення підтримки Skype для бізнесу, рекомендуючи клієнтам переходити на Teams. Це рішення торкнулося мільйонів корпоративних користувачів і стало початком фінального етапу згортання сервісу.
Паралельно компанія почала повідомляти розробників сторонніх додатків про відключення API Skype. Безліч програм та сервісів, які роками інтегрувалися зі Skype, раптом втратили доступ до його функціональності. Це створило ланцюгову реакцію — партнери та інтегратори почали шукати альтернативи, ще більше прискорюючи відтік користувачів.
У 2024 році Microsoft остаточно визначилася з датою закриття. Реакція громадськості на анонс виявилася несподівано емоційною. У соціальних мережах користувачі ділилися спогадами про те, як Skype змінив їхні життя. Хтось розповідав про підтримання стосунків на відстані, хтось — про перші робочі відеоконференції, а хтось — про те, як бабусі та дідусі вперше побачили своїх онуків, що живуть за океаном.
Особливо болісно новину сприйняли в Естонії. Місцеві ЗМІ висвітлювали закриття Skype як національну трагедію. Уряд навіть розглядав можливість викупу торгової марки для створення "естонського Skype", але ці плани так і залишилися на рівні обговорень.
5 травня 2025 року о 12:00 за тихоокеанським часом сервери Skype були вимкнені. Епоха офіційно завершилася.
Майже всі творці Skype побудували успішні кар’єри. Єдиний виняток — Тойво Аннус, який помер від хвороби, не досягнувши і п’ятдесяти. Хейнла з Фріїсом запустили компанію з виробництва міні-роботів для доставки. Таллінн став впливовим інвестором у сфері ШІ. Касесалу живе тихіше за інших, але теж непогано влаштувався. А Зеннстрем відкрив венчурний фонд Atomico для інвестицій у технологічні стартапи.
Поділитися
Джерело: ukr.media