З’ясовуємо, чому примірка речей вдома стала платною та як це вплине на наші фінанси.
Роками нас привчали до стандартної схеми: замовляєш кілька розмірів куртки, приміряєш перед дзеркалом, один одяг залишаєш, два відсилаєш назад. Це було зручно. Ми звикли, бренди мирилися. Але тепер за цю домашню примірочну доведеться платити.
Під час пандемії електронна комерція переживала бум. У Сполучених Штатах обсяги сягнули трильйона доларів на рік. А потім настало “похмілля”. З’ясувалося, що приблизно 17% усіх товарів люди повертають. І якщо продаж товару — це прибуток, то його повернення — суцільний клопіт, який у сфері роздрібної торгівлі називають “зворотною логістикою”.
Рахуємо чужі гроші. Одне повернення коштує магазину в середньому 33 долари. Це включає доставку, пакування, роботу персоналу на складі та втрату вартості товару, поки він проходить процес повернення. Тобто магазин ще не отримав прибутку, а вже зазнає збитків.
Додайте до цього недобросовісних покупців. Тих, хто використовує “брекетинг” — замовляє весь розмірний ряд, бо не впевнений, чи влізе в розмір М після свят. Або “гардеробінг” — купує сукню на вечірку, залишає цінник, а наступного дня повертає, стверджуючи, що “не підійшов фасон”. Індустрія моди страждає від цього. Одяг — це не електронний пристрій, його потрібно приміряти та відчути.
Терпець увірвався. Близько 40% онлайн-магазинів вже стягують плату за повернення. H&M та Zara запровадили невелику плату у Великій Британії. Американські мережі стягують від 7 до 11 доларів. Навіть надзвичайно дешевий китайський бренд SHEIN почав посилювати правила. Це торкнулося й нас. Ті ж Zara та H&M знову працюють в Україні, багато хто замовляє товари через міжнародних перевізників з Європи чи США. Правила гри змінюються глобально.
Гадаєте, вони просто хочуть покрити поштові витрати? Ні. Це довгострокова стратегія.
Ритейлери активно змінюють наші звички. Вони прагнуть, щоб ви двічі перевірили таблицю розмірів перед тим, як натиснути “Купити”. А ще краще — щоб ви відірвалися від дивана і принесли товар для повернення до фізичного магазину (там цю опцію зазвичай залишають безкоштовною). Навіщо? Статистика невблаганна: людина, яка принесла товар до магазину, у 70% випадків витрачає там усю суму від повернення, ще й доплачує зверху.
Є й інший варіант. Хочете безкоштовні повернення — долучайтеся до клубу, оформлюйте підписку чи програму лояльності. Дані свідчать, що учасники таких програм витрачають на 30-60% більше, ніж звичайні покупці.
Епоха тотальної безкоштовної доставки в обидва боки завершилася. Поточна бізнес-модель виявилася надто витратною. Надалі таких комісій ставатиме більше, вони просто набуватимуть різних форм. Тож діставайте сантиметрову стрічку і вчіться читати розмірні сітки. Це буде вигідніше.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Платні повернення — це справедливий крок брендів чи нахабне здирництво?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🤝 Це справедливо 💸 Нахабне здирництво 🤔 Маю власну думку
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар
📊 Карта думок
🤝 Це справедливо 100% 💸 Нахабне здирництво 0% 🤔 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media