Хто взагалі захоче чути, що він зазнав невдачі? Особливо зараз, коли загальний рівень стресу настільки високий, що для багатьох просто зберегти роботу та здоровий глузд — це вже подвиг, а не поле для самовдосконалення. Критика ранить самооцінку. Вона дратує. Вона змушує шукати найближчий вихід.
Згідно з даними Гарвардської школи бізнесу, деякі працівники настільки бояться негативної оцінки, що починають фізично уникати тих колег, від яких вони її почули. Це зрозуміла реакція. Але якщо поглянути на це з іншого боку, виникає цікаве питання: хто ті люди, які свідомо наражаються на критику керівництва?
Корпоративний мазохізм чи холоднокровна стратегія
Фахівці з організаційної психології, які регулярно вивчають причини офісних страждань, стверджують: вони розглядають свої навички не як незмінну реальність, а як матеріал для формування. Для них критика — це не вирок їхній особистості, а безкоштовний аналіз.
Таша Евріх, авторка книги про самоусвідомлення, пояснює: відмінність між людьми з високим рівнем самосвідомості та іншими полягає в тому, що перші здатні пережити дискомфорт і все ж запитати: “Гаразд, що я міг би зробити краще?”.
Замість того, щоб ображатися на несправедливість світу, вони ретельно вивчають ситуацію.
Співчутливі колеги
Дослідники з Університету Джорджії та Університету Стоуні-Брук відзначили закономірність: найлегше сприймають сувору критику ті, хто має на роботі близьких друзів.
І це логічно. Отримати догану від незнайомого менеджера з іншого відділу — це одне. А почути від колеги, з яким ви вчора спілкувалися: “Слухай, твій звіт виглядає досить слабким” — це зовсім інше.
Еволюція сприйняття
Ще одна цікава деталь. Наша реакція на зауваження залежить від досвіду в професії.
Пригадайте свої перші тижні на новій роботі. Початківці цінують похвалу. Їм надзвичайно важливо чути, що вони рухаються у правильному напрямку, щоб не звільнитися через стрес ще до завершення випробувального терміну.
Однак з часом, коли ви накопичуєте професійний досвід, нескінченні компліменти починають дратувати. Справжніх професіоналів критика бадьорить.
Вона діє як раптовий холодний душ. Спочатку виникає шок. Потім зникає звична реакція “Ах так? Ну, я вам покажу!”. Енергія гніву, спрямована у правильне русло, часто дає кращі результати, ніж заспокійливі техніки.
Мистецтво ранкової “страти”
Звісно, якщо ви керівник, це не означає, що потрібно підходити до співробітників і радісно повідомляти їм про їхню некомпетентність. Науковці з Торонто провели дослідження і виявили: критикувати краще зранку.
Поки людина ще не виснажена робочим днем, дедлайнами та загальною втомою від новин, у неї достатньо самоконтролю, щоб адекватно сприйняти ваші слова. Під кінець дня та сама фраза може призвести до конфлікту або глибокої неприязні.
І ще один елегантний прийом від психологів з Аризони. Замість того, щоб говорити “ти знову помилився”, вони пропонують формулювати це так: “Я говорю тобі це, тому що маю високі очікування щодо тебе, і я знаю, що ти можеш їх виправдати”.
Це чиста корпоративна маніпуляція? Абсолютно. Але вона працює. Принаймні, це звучить краще, ніж пряма критика. Тож наступного разу, коли хтось наважиться сказати вам неприємну правду, спробуйте зробити паузу, перш ніж відкинути його слова. Можливо, він щойно зробив вам послугу.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви готові щоранку ставати під «холодний душ» критики чи ну його в баню?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🥊 Давай ще болю! 💅 Тільки хваліть мене ☕ Залежить від кави
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар
📊 Карта думок
🥊 Давай ще болю! 0% 💅 Тільки хваліть мене 0% ☕ Залежить від кави 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media