Підприємство не припинило трудові відносини з працівником, проте зупинило виплати заробітної плати
Працівник, який виконує обов’язки виконавчого директора у ТОВ «БІІР Україна» за сумісництвом, повідомив, що компанія з березня 2022 року перестала нараховувати йому оплату праці, хоча офіційно не звільняла. Він вимагає стягнути 48 970 гривень заборгованості із заробітної плати за період з квітня 2025 року по березень 2026 року. Ця інформація міститься у постанові Приморського районного суду м. Одеси, оприлюдненій 22 травня 2026 року.
Громадянина було працевлаштовано до ТОВ “БІІР Україна” за сумісництвом на посаду директора-виконавця ще у червні 2020 року. Трудові взаємовідносини тривають дотепер: розпорядження про звільнення компанія не видавала, повного фінансового розрахунку не проводила.
З березня 2022 року припинилися нарахування заробітної плати. Раніше – рішенням того ж суду від 22 грудня 2025 року у справі №522/5420/25-Е – з ТОВ “БІІР Україна” вже було стягнуто 129 900 гривень заборгованості за період з березня 2022 року по березень 2025 року. Проте, навіть після цього рішення, компанія не поновила виплати. Тому чоловік знову звернувся до суду – цього разу щодо наступного річного періоду.
Рішення суду стосовно аргументації компанії
ТОВ “БІІР Україна” заперечило позовні вимоги. Представник компанії у письмовій відповіді вказав, що працівник не з’являвся на робочому місці протягом трьох років. За його твердженням, підприємство щодня складало акти про відсутність директора, він не підтримував зв’язку та не приступав до виконання роботи. Компанія наполягала: час відсутності з поважних причин не підлягає оплаті, оскільки робота фактично не виконувалася.
Суд відхилив ці доводи. У постанові зазначено: твердження щодо невиконання трудових зобов’язань протягом кількох років – за повної відсутності будь-яких реакцій з боку роботодавця – не може слугувати доказом того, що обов’язки справді не виконувалися. Окремо суд наголосив: відсутність працівника на робочому місці за обставин, коли роботодавець не забезпечив умови договору, не може бути розцінена як невиконання трудових обов’язків.
Суд обчислив суму, спираючись на половину мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, – саме так здійснюється нарахування оплати праці за сумісництвом. За квітень 2025 року – березень 2026 року з підприємства на користь чоловіка буде стягнуто 48 970 гривень.
Гроші в конверті, фото: Інформатор
Розбіжності щодо заробітної плати – актуальна судова практика
Судові інстанції все частіше стають на бік найманих працівників у справах, що стосуються виплати заробітної плати. Показовим прикладом є справа, де керівницю відділення Ощадбанку було поновлено на посаді після неправомірного звільнення та стягнуто на її користь понад 946 тисяч гривень оплати праці за період вимушеного прогулу.
Обсяг стягнень у трудових спорах безпосередньо залежить від офіційних показників заробітної плати. Зокрема, Пенсійний фонд оприлюднив показники середньої заробітної плати за перший квартал 2026 року: у січні – 21 876 грн, у лютому – 22 455 грн, у березні – 23 218 грн. Ці значення використовуються при різних обчисленнях, зокрема, як орієнтир у судових справах, де базою є мінімальна або середня заробітна плата.