Гендерний розрив у заробітках Фото: Getty Images
Переважна більшість українських жінок прагне професійного зростання і готові опановувати сфери діяльності, які традиційно вважаються чоловічими. Головним стимулом для цього є вищий рівень оплати праці. Розбіжність у доходах між статями у першому кварталі 2026 року сягає приблизно 9 тисяч гривень щомісяця, що спонукає жінок до пошуку нових професійних напрямків. Війна суттєво вплинула на кар’єрні прагнення: попри емоційне виснаження та стресові обставини, бажання займати керівні посади та здобувати нові навички лише посилюється.
Такі висновки були зроблені на основі четвертої хвилі щорічного дослідження “Пульс жіночого самопочуття”, проведеного Gradus у співпраці з ГО “Післязавтра” у квітні 2026 року. Цього року дослідження вперше вийшло за межі попередніх рамок, порівнявши досвід та кар’єрні стратегії жінок і чоловіків в Україні. Результати виявили стійкий парадокс: на тлі глибокого емоційного вигорання суспільства спостерігається значний інтерес до лідерства та перекваліфікації. У четвертій хвилі дослідження взяли участь 2000 респондентів.
Ключові висновки дослідження:
- 56% українок виявили бажання дізнатися більше про можливість перенавчання на традиційно “чоловічі” спеціальності.
- Більш ніж половина жінок висловили готовність брати на себе додаткові обов’язки та отримувати просування по службі.
- 48% опитаних жінок прагнуть до професійного розвитку та обіймання керівних посад. Для порівняння, серед чоловіків цей показник становить 53%.
- За умови безкоштовного навчання, основним фактором при виборі нової професії для жінок стане висока оплата праці. Цей аспект є важливим для 64% респонденток.
- Серед інших визначальних умов – гнучкий робочий графік (49%) та відсутність упереджень і дискримінації на робочому місці (27%).
Ірина Рубіс, голова ГО “Післязавтра” та співзасновниця Biasless, зазначила:
“Запитання на співбесідах щодо народження дітей, терпимість до нездорової поведінки або сумніви в професійній спроможності жінок – це вже не поодинокі випадки, а свідчення системної негнучкості. Якщо бізнес та держава справді розглядають жінок як основу для економічного відновлення, вони мають інвестувати не лише в підвищення кваліфікації та нові можливості, але й у формування культури поваги, довіри та справедливих правил взаємодії.”
Чинники, що перешкоджали зміні професії жінками
43% жінок назвали головною перешкодою на шляху до професійної самореалізації відсутність миру, тоді як 35% вказали на економічну нестабільність. Водночас для багатьох жінок залишаються актуальними й внутрішні бар’єри: 35% відзначають брак сміливості та рішучості, а 34% – невпевненість у власних здібностях. Серед наймолодших учасниць дослідження (18-24 роки) 51% вказали на дискримінацію, 41% – на страх осуду, і ще 41% – на упередження з боку суспільства.
Незважаючи на це, 84% жінок оцінюють свій потенціал для заповнення дефіциту кадрів як високий або середній. Найбільшим викликом вони вважають поєднання роботи та сімейних обов’язків. Серед умов, які жінки вважають сприятливими для професійного зростання, – доступ до безкоштовних навчальних програм, підтримка з боку роботодавців та гнучкий робочий графік.
У зв’язку з мобілізацією, міграційними процесами та гострою нестачею робочої сили, бізнес почав переглядати традиційні підходи до формування штату. Жінки дедалі частіше обирають професії, які тривалий час вважалися виключно “чоловічими”. Однак, здобуваючи нові посади, вони нерідко стикаються зі старою реальністю: виконуючи аналогічну роботу, що й чоловіки, вони отримують меншу заробітну плату.
Дослідження «Пульс жіночого самопочуття»
Збереження розбіжностей у оплаті праці
Згідно з даними Державної служби статистики, найбільша різниця в оплаті праці спостерігається у промисловості, фінансово-страховій сфері, а також у транспортній галузі. Найменша невідповідність фіксується в освіті та державному управлінні, де частка жінок традиційно є вищою. Мобілізація чоловіків призвела до нестачі робочої сили у сферах, які історично вважалися “чоловічими”, зокрема у будівництві, промисловості та логістиці.
Міністерство економіки України визнає наявність цієї проблеми та працює над розробкою програм для її подолання. Це включає розширення доступу жінок до технічних спеціальностей, а також підтримку жіночого підприємництва та посилення контролю за дотриманням трудового законодавства. Однак, для досягнення реальних змін необхідні не лише державні ініціативи, але й трансформація суспільних стереотипів щодо “чоловічих” та “жіночих” професій.
Важлива інформація про український ринок праці та заробітки
Виклики, пов’язані з повномасштабною війною, безпрецедентно змінюють українське суспільство, трансформуючи погляди громадян на власне самопочуття, життєві пріоритети та можливості для професійної реалізації. Експерти звертають увагу на ще один аспект цієї проблеми: офіційна середня заробітна плата в Україні є завищеною, що призводить до спотворення реальних доходів громадян. Це означає, що фактична гендерна нерівність у доходах може бути ще значнішою, ніж вказують офіційні статистичні дані.
Одночасно держава вносить корективи у правила функціонування ринку праці. Міністерство економіки оновило критерії бронювання працівників від мобілізації. Тепер компанії зобов’язані підвищувати заробітну плату, щоб зберегти право на захист своїх співробітників від призову. Це рішення безпосередньо впливає на ринок праці для жінок: роботодавці переглядають умови праці, а жінки отримують додатковий інструмент для переговорів щодо підвищення своєї оплати.