Сплата ресурсних податків в Україні бізнесом. Ілюстрації: YouControl
Сплати за ресурси від підприємництва у 2025 році сягнули 92,7 млрд грн, проте їх значення у наповненні казни поступово падає. Держава все більше залежить від невеликої кількості фірм нафтогазового та гірничо-металургійного секторів, тим часом як ріст земельних оплат лише частково перекриває зниження ренти за видобування. Секторальний огляд, рух коштів, зміни, що відбулися у наповненні скарбниці за різними категоріями ресурсних оплат, а також територіальний розподіл компаній-лідерів за обсягами переказів — в сумісному дослідженні професора КНЕУ, фінансового експерта Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl у колаборації з ГО “Асоціація Відкритих Даних”.
Основні висновки дослідження
- У 2025 році ресурсні виплати бізнесу склали 92,7 млрд грн (+0,9%), але їхня доля в доходах бюджету скорочується.
- Газова сфера — головний донор: 44 компанії забезпечили 36% надходжень (23,2 млрд грн).
- Зменшення рентних оплат за газ, нафту та вугілля покрили земельний податок (+17,7%) та орендна плата (+13%).
- 20 компаній утворюють ~65% усіх ресурсних оплат — бюджет надзвичайно залежний від вузького кола великих учасників.
- Київ збирає 58% оплат через реєстрацію центральних офісів, незважаючи на те, що видобуток відбувається в регіонах.
- Сумарна рента за використання надр знизилась на 8,1%, в той час як екологічні виплати виросли на 4,1%.
- АТ “Укргазвидобування” та АТ “Укрнафта” увійшли до двадцятки найбільших компаній за обсягом сплати ресурсних платежів у 2024 році.
- Податкова дисципліна за ресурсними оплатами — ключовий ESG-індикатор фінансової стабільності фірм. Він наявний для моніторингу в системі YouControl.
Динаміка ресурсних оплат у 2024-2025 рр.
Для аналізу були вибрані головні види ресурсних оплат, які формують 99,8% сум, сплачених українським бізнесом до бюджету і зафіксованих в розділі вебсайту “Екологічний податок” Порталу даних видобувної галузі України. Однак через виявлену розрізненість та низьку актуальність інформації для зведеного аналізу загальних розмірів основних ресурсних оплат у 2024-2025 рр було обрано інше відповідне джерело інформації: openbudget.gov.ua. Також за допомогою інструменту YC.Market дослідили географію обсягів ресурсних оплат, їхню секторальну структуру та найбільші фірми за сумою сплати ресурсних оплат.
Сукупний обсяг вибраних ресурсних оплат в 2025 році показав незначне зростання на 0,9%, досягнувши позначки у 92,7 млрд грн. Це деякою мірою є тривожним сигналом з огляду на зниження частки ресурсних оплат у загальних прибутках зведеного бюджету України, які у 2025 році виросли на 20,9% до 4 338 млрд грн.
Динаміка сплати ресурсних платежів до бюджету України у 2024 та 2025 роках
Незважаючи на стабільність сукупних розмірів ресурсних оплат, у структурі надходжень відбулася помітна зміна лідерів за надходженнями: зниження прибутків від видобувних галузей було компенсовано ростом земельних оплат. Зокрема, рентна плата за газ, яка залишається найбільшим джерелом прибутку, зменшилася на 10,7%, а рента за видобуток нафти та конденсату впала на 12,8% та 17,5% відповідно. Найбільш швидке зниження зафіксовано у секторі видобування кам’яного вугілля, де надходження скоротилися на 35,2%.
В результаті сукупні обсяги підвидів екологічного податку виросли на 4,1%, в той час як сумарна рентна плата за використання надр загальнодержавного значення впала на -8,1%. Частково це зниження можна пояснити тим, що в статистику ренти за природний газ не потрапили рентні оплати від новоствореного “Активу природних ресурсів”, до якого включається газ, видобутий на ділянках, куплених через прозорі торги, для якого діє свій окремий пільговий податковий режим.
Домінування столиці в обсязі ресурсних платежів
Аналіз розподілу розміру сплачених ресурсних оплат 308 платників, дані про які наявні в розділі вебсайту “Екологічний податок” Порталу даних видобувної галузі України, показує залежність бюджету в частині цих видів надходжень від декількох регіонів країни.
Київ домінує як фінансовий центр, де більше половини надходжень (58%) забезпечують 49 компаній, зареєстрованих у столиці. Це в основному центральні офіси державних гігантів та енергетичних холдингів, які по факту видобувають ресурси в інших областях.
Географія обсягів ресурсних платежів бізнесу в Україні
Промислове ядро складається з відомих центрів видобутку, в яких зареєстровані компанії Дніпропетровської області (13,4% від усіх ресурсних оплат), бізнес якої сплатив більше 8,5 млрд грн переважно за рахунок залізорудної галузі, та Запорізької області (10%), в якій незважаючи на прифронтовий статус декілька великих платників забезпечили більше 6,4 млрд грн. Полтавська та Харківська області залишаються ключовими для газового сектору, хоча значна частина їхньої ренти юридично проходить через зареєстровані у столиці компанії. Західний кластер: Львівська (6,5%) та Рівненська (6,2%) області демонструють високу питому вагу, що зумовлено активністю у видобутку бурштину, нерудних копалин та в сфері деревообробки.
Частка газової галузі перевищила третину в структурі ресурсних платежів
Секторальний аналіз ресурсних оплат у 2024 році демонструє виражену перевагу видобувних галузей, які разом формують більше 79% усіх надходжень від найбільших платників. Беззаперечним лідером є газова промисловість, де лише 44 компанії забезпечили 36,1% (23,2 млрд грн) загального обсягу оплат, що підкреслює стратегічну роль газовидобутку для наповнення бюджету. Натомість нерудна промисловість є найбільш масовим сектором: 167 платників згенерували 22,9% надходжень (14,7 млрд грн), демонструючи ширшу децентралізацію всередині галузі. Нафтовий сектор, попри невелику кількість великих гравців (всього 9 компаній), утримує частку у 20,5%, що свідчить про податкове навантаження на одиницю бізнесу в цій ніші. Металургія завершує четвірку ключових секторів із часткою 15,3% (9,8 млрд грн), накопиченою 22 підприємствами.
Лідерами зі сплати ресурсних платежів стали компанії нафтогазового сектору та металургії
У 2024 році структура ресурсних оплат в Україні показала високу концентрацію: лише 20 компаній забезпечили близько 65% усіх надходжень до зведеного бюджету за цими статтями. Це свідчить про те, що поповнення бюджету надзвичайно залежить від діяльності обмеженого кола великих учасників, переважно з видобувного та енергетичного секторів. Більшість компаній зі списку найбільших платників належать до нафтогазового сектору та металургії. Основними драйверами стали:
- Нафтогазовий сектор: державні холдинги, такі як АТ “Укргазвидобування” та АТ “Укрнафта”, традиційно очолюють рейтинг завдяки масштабній сплаті рентної плати за видобуток газу, нафти та конденсату.
- Гірничо-металургійний комплекс: значну частку забезпечують підприємства, які є основними платниками ренти за видобуток залізної руди та екологічного податку: компанії холдингу “Метінвест” та ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, що входить до корпоративної групи “АрселорМіттал”.
- Енергетика та видобуток вугілля: попри зниження показників у вугільній галузі, великі енергохолдинги, зокрема, ДТЕК, залишаються вагомими платниками екоподатку та плати за землю.
Топ-20 компаній за сплатою ресурсних платежів
Така висока концентрація (65% на 20 компаній) означає, що будь-які фінансові труднощі або зупинка діяльності навіть на одному з цих підприємств створюють відчутні ризики для доходів держави та місцевих громад. Саме тому перевірка “ESG-профілю” цих компаній у YouControl, особливо в частині податкової дисципліни за ресурсними оплатами, є ключовим індикатором стабільності не лише самої компанії, а й галузі загалом.
Фактор “Ресурсні платежі” в “ESG-профілі” YouControl
Моніторинг сплати компаніями України усіх видів ресурсних оплат імплементовано в аналітичному інструменті “ESG-профіль” від YouControl. Аналіз фактору “Ресурсні платежі” в модулі “ESG-профіль” від YouControl є критично важливим етапом перевірки контрагента, оскільки він дозволяє оцінити не лише фінансову дисципліну компанії, а й її відповідальність перед громадою та довкіллям (компонента “E-Environmental” під час ESG-аналізу або процедури ESDD — екологічного та соціального аудиту).
Скрін з системи YouControl, модуль “ESG-профіль”
Наявність суттєвої заборгованості за екологічним податком та ресурсними оплатами сигналізує про високі операційні ризики: від можливих арештів рахунків та примусового стягнення майна до повної зупинки діяльності через відкликання ліцензій на використання надр. Систематичні недоплати за ренту чи екологічний податок свідчать про те, що бізнес ігнорує свої обов’язки з відновлення ресурсів та мінімізації негативного впливу на екологію, що в сучасних реаліях робить такого партнера токсичним для інвестицій та довгострокової співпраці.
Повна версія дослідження на сайті YouControl
Партнерський матеріал