Клієнт Райффайзен Банку Іван Пітик поскаржився на нарахування 12 272,30 грн відсотків за кредитною карткою, яку він, за його словами, вчасно погасив у межах пільгового періоду. За словами чоловіка, баланс у застосунку показував “0 грн”, проте згодом банк провів додаткову операцію, після якої на рахунку все одно виникла значна сума відсотків. Юрист пояснив, за яких умов таке нарахування може бути правомірним і що робити клієнту далі.
Про цю ситуацію повідомляє “Мінфін”. За словами клієнта, 24 та 25 серпня 2026 року він двома переказами через Paysend погасив заборгованість: 29 866,09 грн і 22 187,89 грн. У застосунку MyRaif обидві транзакції отримали статус “Виконано”, баланс відновився, а борг показував “0 грн”.
“У додатку MyRaif транзакції отримали офіційний статус “Виконано”, баланс повністю відновився, а борг став “0 грн””, – пише Іван Пітик.
Проте 26 серпня, за словами чоловіка, банк провів додаткову операцію “Перерахунок за PAYS*HAVRYLETS” на суму 386,74 грн. Клієнт вважає, що саме через неї система скасувала пільговий період і нарахувала відсотки за весь розрахунковий місяць. 28 серпня банк нібито компенсував від’ємний баланс внутрішньою операцією на 696,42 грн і відновив ліміт, однак нараховані відсотки з рахунку не зникли.
“…12 тисяч відсотків система так і залишила висіти”, – обурюється Іван Пітик.
За словами клієнта, служба підтримки відмовила скасовувати нарахування, а першу письмову претензію взагалі не розглянули – нібито через неможливість ідентифікувати заявника. Під скаргою на порталі Райффайзен Банк написав наступне:
“Дякуємо, що надали нам можливість розібратися в ситуації. За нашою інформацією, наш спеціаліст вже зв’язався з Вами та допоміг у вирішенні питання. Також офіційну відповідь Райфу було додатково надіслано в чаті застосунку”.
Клієнт підтвердив, що питання вирішено! Але негативний досвід залишився.
“Прикро за те, що банк самовільно без попередження дозволяє собі робити такі перерахунки (це те саме як залізти клієнту в кишеню і пограбувати його), хоча за правилами будь-які операції за рахунок клієнта мали б бути попереджені та узгоджені. Друге, це те, що навіть вчасно , з мого боку були виявлені такі перерахунки, я з менеджером у телефонному режимі все узгодили — вирішивши, що таку ситуацію банк закриє за свій рахунок і відсотки не нараховуватимуться, а вийшло як вийшло. І третє – це питання вирішення даної проблеми завдав багато різних підходів: вирішення питання в чаті- футбол стандартний; вирішення питання з менеджером по гарячій лінії – два рази футбол менеджера; вирішення питання шляхом надсилання відповідних документів і запитів через офіційну поштову скриньку банку — стандартний футбол менеджера, який пише, що не може ідентифікувати особу (при чому, що було надано всі необхідні документи: фінансовий номер, підєднано паспорт, ідентифікаційний код). На кінець, маленька порада банку: налагодьте комунікацію між клієнтами та менеджерами, якщо менеджери нижчого рівня не мають юридичних повноважень приймати фінансові рішення на користь клієнта чи ін., то хай комунікують з вищестоящими, без футболу”, – написав клієнт.
Юрист пояснив, коли банк має право нараховувати відсотки
Адвокат юридичної компанії “Приходько та партнери” Ілля Колесник пояснив, що правомірність нарахування відсотків залежить насамперед від умов договору про пільговий період і фактичного руху коштів за карткою. Важливо розрізняти дату ініціювання переказу через Paysend і дату, коли кошти фактично зарахували на рахунок, а також те, чи впливала коригувальна операція на суму боргу, яку клієнт мав погасити для збереження пільгового періоду.
“Якщо коригувальна операція належить до того самого розрахункового періоду, банк може вважати, що заборгованість не погашена повністю, і нарахувати відсотки, відповідно до договору”, – зауважує адвокат Ілля Колесник.
Водночас сам факт проведення внутрішньої операції ще не доводить правильності нарахувань – потрібно перевірити її зміст і розрахунок. Відображення нульової заборгованості в застосунку також не є остаточним підтвердженням того, що в банку немає підстав для подальшого перерахунку, однак клієнт має право вимагати пояснення, чому після нульового боргу провели коригування і як воно вплинуло на пільговий період. Для цього знадобляться:
- договір і паспорт кредиту;
- виписка з датами операцій і датами проведення;
- розрахунок відсотків;
- платіжні квитанції Paysend із підтвердженням зарахування;
- скриншоти застосунку.
Щоб оскаржити нараховані відсотки, Ілля Колесник радить подати до банку письмову претензію так, щоб її неможливо було “не ідентифікувати” – через застосунок, на пошту банку з копією документа, що посвідчує особу, або з електронним підписом. У претензії варто вимагати пояснення операції, розрахунку відсотків і скасування або перерахунку нарахування. Якщо банк відмовиться переглядати нарахування або не дасть обґрунтованої відповіді, клієнт може звернутися зі скаргою до НБУ, а за наявності підтвердних документів – і до суду.
Раніше Інформатор повідомляв, що пільговий період за кредиткою – радше умовна вигода, ніж гарантія безвідсоткового кредиту, і навіть незначне відхилення від умов договору здатне суттєво підвищити вартість користування кредитними коштами. Також ми писали, що Могилів-Подільський міськрайонний суд скасував заборгованість клієнтки ПриватБанку за кредит, оформлений на неї шахрайським шляхом, на майже 42 тисячі гривень.
Джерело: informator.ua