Дитина Фото: Міністерство юстиції
Встановлення батьківства щодо дитини є важливим юридичним аспектом. Законодавство містить механізми, спрямовані на захист прав дитини, зокрема права на батька, спадкування та соціальні пільги. Про це 9 березня інформує Міністерство юстиції.
Існують такі способи визначення батьківства після смерті чоловіка. Згідно з третьою частиною статті 122 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс), якщо дитина з’явилася на світ до закінчення десяти місяців від дня припинення шлюбу через смерть чоловіка, його батьківство може бути встановлене за спільною заявою матері та особи, яка вважає себе батьком.
При цьому, стаття 130 Кодексу передбачає, що у випадку смерті чоловіка, який не був одружений з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути підтверджений судовим рішенням.
Звернення щодо встановлення факту батьківства приймається судом, якщо відомості про батька дитини в актах цивільного стану внесено згідно з першою частиною статті 135 цього Кодексу.
Заяву про встановлення факту батьківства можуть подати:
- мати дитини;
- особа, яка є опікуном чи піклувальником дитини;
- особа, яка фактично утримує та виховує дитину;
- сама дитина, яка досягла повнолітнього віку.
Якщо дружина народила дитину, зачату завдяки допоміжним репродуктивним технологіям за письмовою згодою її чоловіка, він реєструється батьком дитини (стаття 123 Кодексу).
У разі, коли дитина зачата за допомогою допоміжних репродуктивних технологій після смерті чоловіка, питання визнання батьківства вирішується в судовому порядку шляхом подання відповідної заяви.
Заява фізичної особи щодо встановлення юридичного факту подається до суду за її місцем проживання (частина перша статті 316 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд у подібних справах розглядає усі наявні докази, серед яких:
- генетична експертиза (за умови можливості отримання біологічного матеріалу батька);
- наявність письмового дозволу чоловіка на використання допоміжних репродуктивних технологій;
- свідчення очевидців, переписка, інші докази, що свідчать про намір чоловіка бути батьком.
Щоб отримати додаткову інформацію, можна звернутися за телефонами гарячих ліній відділів державної реєстрації актів цивільного стану управлінь державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції.
Як повідомляв Інформатор, кошти, отримані на дитину у вигляді аліментів, є власністю дитини. Той із батьків чи інших законних представників, на чиє ім’я виплачуються аліменти, розпоряджається ними виключно на цільове призначення в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розподілі аліментів, призначених на її утримання. Неповнолітня дитина має право самостійно отримувати аліменти та керувати ними відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 179 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс)). Якщо у особи, яка сплачує аліменти, виникають сумніви щодо цільового використання коштів на дитину, вона може звернутися до відповідних органів для проведення перевірки. Найчастіше такий запит може виникнути, якщо сума аліментів є значною. У разі нецільового використання аліментів, платник має право подати позов до суду про зменшення розміру аліментів або про зарахування частини аліментів на індивідуальний рахунок дитини у Державному ощадному банку України.