Металург Фото: Арселор Міттал
Без жодних винятків у системі вуглецевого мита Україна ризикує втратити 1,75 мільярда доларів від експорту металевої продукції. Теоретично, зменшити цей негативний вплив повинні посадовці Мінекономіки під керівництвом Олексія Соболева та віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Однак, на думку фахівців, ці урядовці не мають необхідних здібностей для вирішення цього завдання.
Генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо
Генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо у своєму зверненні для Forbes Ukraine наголосив, що гірничо-металургійний комплекс України, який досі відіграє ключову роль в економіці, поступово втрачає свої позиції. Якщо у 2024 році частка ГМК у ВВП країни сягала 7,2%, то вже у 2025 році вона знизилася до 5,5%. Частка металургійної продукції в загальному експорті скоротилася з 15,4% до 15,2%.
“Раніше, де б я не виступав як керівник провідного гірничо-металургійного підприємства України, я з гордістю заявляв: ГМК України забезпечує 7% ВВП держави, 15% експорту та 30% вантажоперевезень залізничним і портовим транспортом. На даний момент ця інформація вже не відповідає дійсності”, – зазначив Лонгобардо.
Одним із найсерйозніших викликів для галузі він назвав запровадження Європейським Союзом механізму CBAM – транскордонного вуглецевого податку, який набув чинності з 1 січня 2026 року.
“Які кроки робить Мінекономіки у відповідь на це? Раніше воно намагалося підтримати наших аграріїв, організовувало їхні зустрічі з польськими партнерами для перемовин, але результату це не дало. Наше міністерство економіки, по суті, залишається пострадянським. Там віддають перевагу видачі директив. Це вони роблять замість того, щоб послідовно формувати відповідну нормативну базу та створювати сприятливе бізнес-середовище, адже це значно складніша робота, ніж просто надавати розпорядження”, – коментує аудитор Михайло Крапивко.
Як інформує профільне видання gmk.cente, Україна продовжує шукати шляхи пом’якшення впливу CBAM (вуглецевого податку) на національну економіку. Основні перешкоди виникають у процесі взаємодії з Європейською Комісією, тоді як Європарламент демонструє підтримку позиції України. Теоретично, відповідальність за ці переговори покладається на віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качку. Однак, на думку народного депутата Романа Каптєлова, він не має можливості та бажання виконувати цю функцію.
“Мене глибоко шокує ставлення міністра Тараса Качки та його підхід до переговорів. Складається враження, що його головна мета — бути «зручним» для партнерів, а не рішуче відстоювати інтереси України. У подібних переговорах необхідно жорстко захищати економічні інтереси держави, особливо коли йдеться про оподаткування, обмеження чи втрати експортних можливостей. Наразі багато хто відчуває, що думка українського суспільства для нього не є пріоритетом”, – зазначає Роман Каптєлов.
Як раніше повідомляв “Інформатор”, віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка в одному з інтерв’ю висловив думку, що у 2027 році Україна зможе укласти угоду про вступ до ЄС. Проте, для виконання вимог Європейського Союзу, Україні необхідно буде ухвалити близько 300 законодавчих актів. Здається, він не зможе забезпечити необхідну кількість голосів у Верховній Раді для їх прийняття.