На тлі відсутності перспектив завершення війни проти України Кремль дедалі жорсткіше закручує гайки всередині країни. Як пише Foreign Affairs, із початку повномасштабного вторгнення обмеження для росіян постійно посилюються, а доктрина внутрішньої безпеки зазнала радикальних змін.
ФСБ, яка ще недавно концентрувалася на боротьбі з тероризмом, нині зосередилася на пошуку «шпигунів». Це призвело до загальної атмосфери параної, яка охопила державні установи, бізнес і пересічних громадян.
«Правління, засноване на полюванні на шпигунів та параної, має значні наслідки. Державні та приватні структури бояться репресій, приховують дані, уникають рішень і переходять у режим виживання», — зазначає видання.
Якщо до вторгнення Росії в Україну в РФ порушували 10–15 справ про державну зраду щороку, то у 2024-му їх було вже 361. А лише за перший квартал 2026 року — 143 нові справи. Під «боротьбу зі шпигунами» часто потрапляють ті, хто виступає проти конфронтації із Заходом.
Такий підхід дозволяє Кремлю посилювати політичний контроль, але водночас руйнує систему управління. Адже будь-яку уявну загрозу перетворюють на «державну зраду», а рішення ухвалюються не на основі законів, а на «таємних оцінках ФСБ». Це змушує російські еліти приховувати від керівництва інформацію, яка може не сподобатися Кремлю, що призводить до кризових ситуацій.
«Для Кремля ризик паралічу еліт є реальним: він поширюється навіть на вищих посадовців та промислових лідерів. Руйнується петля зворотного зв’язку, необхідна будь-якому уряду для стабільності», — підсумовує Foreign Affairs.
Як зазначає видання, режим Путіна стає менш здатним розуміти реальний стан країни. Це може зробити його значно вразливішим до справжньої політичної кризи, яка вже визріває під поверхнею параної та репресій.
Раніше повідомлялося про те, що аналітики країни-окупантки оцінили ймовірність перемоги над Україною у 7%.