class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
У другому кварталі ситуація у банківській галузі буде зумовлена, перш за все, загальними економічними показниками, а також політикою Національного банку, спрямованою на підтримку національної валюти та підтримання стабільності на валютному ринку.
Про це повідомив Сергій Мамедов, заступник голови Правління Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
За оцінками банкіра, другий квартал може виявитися складним не тільки через загальну невизначеність, спричинену бойовими діями. Важливим зовнішнім фактором залишатиметься й ситуація на Близькому Сході, оскільки загострення конфлікту вже впливає на вартість енергоносіїв. Передусім, це стосується пального, підвищення цін на яке традиційно веде до зростання вартості товарів та послуг в Україні, оскільки автоматично збільшує витрати на транспортування, виробництво та широкий спектр послуг. Щодо інфляції, то він вважає, що завдяки своєчасним корективам у монетарній політиці НБУ вдасться дещо стримати цінове зростання.
Банкір зазначив, що з початку березня, через помітне подорожчання пального, інфляційний тиск суттєво посилився. Так, протягом березня вартість бензину А-95 зросла приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне подорожчало понад 36%. Саме тому він не виключає, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може підвищити облікову ставку до 16%. Це рішення має на меті не лише зменшити ціновий тиск, а й стати надійним запобіжником подальшої девальвації гривні. За його прогнозами, у другому кварталі сукупний рівень інфляції не перевищить 1,8-2%, що дозволить утримати річний показник у межах 8-8,5%. Він нагадав, що у другому кварталі 2025 року споживчі ціни сукупно зросли на 2,8%: у квітні – на 0,7%, у травні – на 1,3%, а в червні – на 0,8%.
“Залежно від внутрішньоекономічних та геополітичних обставин, з квітня по червень включно очікується пік інфляційного напруження. Якщо минулого року основними чинниками прискорення інфляції були зростання цін на сировинні товари, підвищення попиту на продукти харчування, а також вплив вартості паливно-мастильних матеріалів на споживчі ціни, то цього року основна увага буде зосереджена саме на вартості пального, оскільки його суттєве подорожчання майже миттєво позначилося на рівні цін”, – розповів Сергій Мамедов.
Водночас він підкреслив, що навіть якщо глобальна ситуація дещо стабілізується, найближчими місяцями ціни на пальне, ймовірно, залишатимуться на високих рівнях. Це зумовлено тим, що інерція економічної та геополітичної невизначеності нікуди не зникне.
“До певної міри це можна вважати “сигналом” про те, що економічна ситуація в Україні обов’язково враховуватиме не лише внутрішні складні умови, а й зовнішні чинники. Високі ціни “тягнуть” за собою вартість продуктів харчування, логістики тощо – це загальновідомий факт”, – зауважив Сергій Мамедов.
Ще одним важливим фактором, що впливатиме на стан економіки, є, на його думку, подальша міжнародна фінансова допомога в обсягах, достатніх для покриття видатків державного бюджету, пов’язаних з обороною. Він нагадав, що у державному бюджеті на 2026 рік потреба у зовнішній підтримці оцінена у 2,079 трлн грн, або близько $52 млрд. Водночас одним із ключових джерел такої допомоги має стати схвалений Євросоюзом кредит на 2026–2027 роки обсягом 90 млрд євро. Однак, незважаючи на політичне рішення ЄС, цей кредит залишається фактично заблокованим через позицію Угорщини, що створює додаткову невизначеність для бюджетного планування.
“Для України критично важливо, щоб міжнародна фінансова підтримка надходила ритмічно, передбачувано та в повному обсязі, адже саме від цього значною мірою залежить макрофінансова стабільність держави, стабільність обмінного курсу та здатність уряду своєчасно виконувати всі пріоритетні бюджетні зобов’язання”, – наголосив Сергій Мамедов.
Щодо депозитних та кредитних програм, то, на думку банкіра, банки продовжать орієнтуватися на рівень облікової ставки, яка фактично визначає вартість грошей на ринку. Водночас, стратегічно, Національний банк, імовірно, шукатиме баланс між розвитком депозитних вкладень, що зменшує тиск на валютний ринок, та необхідністю підтримки кредитування економіки.
Потенційне підвищення облікової ставки до 16% вплине й на ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка може зрости до 19,5%. Саме вона стане одним із ключових орієнтирів для формування депозитної політики комерційних банків. Очікується, що середні ставки, залежно від терміну розміщення коштів, можуть зрости до 14,5-15,5%, а максимальні пропозиції знову можуть перевищити позначку у 17% річних.
Посилаючись на дані Національного банку України, він нагадав, що у лютому гривневі депозити фізичних осіб зросли на 1,2% – приблизно на 4,1 млрд грн – і сягнули позначки майже 350 млрд грн. З них майже 70% складають вклади у гривні, що може свідчити про достатній рівень довіри громадян саме до гривневих депозитів як інструменту для збереження коштів.
Незважаючи на очікування економічно напружених місяців, банкір радить звернути увагу на гривневі вклади, особливо терміном на 6-9 місяців та на 1 рік. За його словами, саме такі депозити дозволять громадянам отримати оптимальний дохід, який суттєво перевищуватиме інфляційні прогнози.
“За попередніми оцінками, гривневі вклади не лише допоможуть проіндексувати заощадження громадян, а й забезпечать можливість отримання пасивного прибутку на рівні 3-4%”, – повідомив Сергій Мамедов.
Щодо кредитування, то, на думку банкіра, комерційні банки зосередяться насамперед на утриманні поточного рівня ставок, водночас активно розвиваючи партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів для ведення бізнесу. Він нагадав, що в структурі кредитування такі програми вже становлять близько 60-65% від загальної кількості позик. Їхня “сутність” полягає в тому, що ставки за ними на 1-2 в.п. нижчі за середньоринкові.
“Звісно, прискорення інфляції – це завжди виклик, передусім для кредитування. Адже наразі український бізнес в умовах війни та повної невизначеності майже не в змозі “потягнути” ставки, вищі за 20-22% річних. Саме тому банки будуть більш активно шукати взаємовигідне партнерство з виробниками та постачальниками комерційного транспорту, обладнання та іншого інструментарію для бізнесу, щоб запропонувати ставки, які не перевищать 17-18% річних”, – вважає він.
Окремим чинником розвитку кредитування стане успішна реалізація низки державних програм, таких як “єОселя”, а також програм енергоефективності для домогосподарств, малого та середнього бізнесу й ОСББ, які дозволяють отримати незабезпечені кредити під 0% на перший рік позики.
“Державні кредитні програми, з одного боку, стимулюють розвиток кредитування, оскільки держава бере на себе значну частину кредитного навантаження, а з іншого – це можливість вирішення нагальних потреб громадян незалежно від ситуативних економічних обставин. Саме тому у другому кварталі кредитування буде “підтримуватися” як партнерськими програмами банків і виробників основних засобів для бізнесу, так і державними кредитними програмами”, – підкреслив Сергій Мамедов.
На думку банкіра, у другому кварталі ситуація на валютному ринку у стратегічному вимірі залишатиметься переважно прогнозованою, а зміни курсу не викличуть шоку у громадян. Насамперед, як стверджує експерт, завдяки чинному режиму “керованої гнучкості”, Національний банк, як головний учасник валютного ринку, зможе ефективно протидіяти будь-яким відхиленням у бік підвищення попиту. Зокрема, може бути активно застосований механізм валютних інтервенцій, обсяг яких становитиме близько $3–3,5 млрд на місяць.
Водночас, на його думку, насичення ринку валютою залежатиме передусім від поточних загроз для стабільності курсу, рівня інфляції, а також від обсягів міжнародних резервів.
“Вже зараз можна констатувати, що валютний ринок відчуватиме тиск економічних і геополітичних факторів, які майже завжди призводять до збільшення попиту на валюту. Однак не варто очікувати, що показники курсу можуть раптово стрімко зрости або так само несподівано впасти. Національний банк уважно відстежуватиме ситуацію і буде готовий реагувати відповідно до обставин”, – підкреслив Сергій Мамедов.
Він припускає, що з квітня по червень включно гривня може ослабнути в межах 3,2-4%, що можна буде пояснити нестабільністю цін на енергоносії, а також похідними процесами в економіці. За його прогнозом, протягом другого кварталу офіційний курс долара коливатиметься в діапазоні 44–45,5 грн, а євро – у межах 51–52,5 грн.
Експерт радить громадянам, за можливості, утриматися від панічного придбання валюти. По-перше, дефіциту готівки немає. По-друге, враховуючи рівень дохідності, гривневі депозити можуть стати вагомою альтернативою валютним заощадженням. І, по-третє, під час пікових коливань курсу ризик втратити частину вкладених коштів значно зростає: через курсову різницю втрати можуть сягати до 5% від витраченого еквівалента, адже курс купівлі завжди вищий за курс продажу.
“В Україні діє режим “керованої гнучкості”, який в умовах війни є оптимальним, оскільки він нівелює будь-які прояви ажіотажу та спрямований на досягнення рівноваги між попитом і пропозицією. Однак, слід визнати, що курсом валют неможливо компенсувати загальні економічні тенденції. Тому ситуація з курсом буде розвиватися не ізольовано від економіки. Тобто Національний банк не буде утримувати курс на кон’юнктурній “прив’язці”, не приховуватиме вплив цінового тиску. Проте не варто також очікувати, що регулятор відпустить ринок, а показники курсу опиняться поза контролем. Разом з тим, активний розвиток депозитів, дохідність яких значно перевищуватиме інфляцію, дозволить “приборкати” можливий ажіотаж на валютному ринку. Довіра до гривні – ось що зараз є важливим для економічного прогресу”, – підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на квітень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, з них 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує функціонування навіть за відсутності електроенергії.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК увійшов до числа 17 найбільших українських банків, які підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов обіймає посаду віцепрезидента Конфедерації будівельників України та віцепрезидента Асоціації українських банків.
Дата: 13.04.2026