Світ, що зазнав значних змін під впливом дій президента США Дональда Трампа та Китаю, спонукає Норвегію до перегляду своєї політики щодо Європейського Союзу.
Ключові моменти:
- Норвегія переосмислює свою взаємодію з ЄС через геополітичну нестабільність, викликану політикою Дональда Трампа та його протистоянням з Китаєм.
- Норвегія, будучи значним постачальником нафти та газу в Європі, розглядає можливість посилення зв’язків з ЄС, враховуючи несприятливі торговельні та безпекові умови, тоді як її стосунки зі Сполученими Штатами стають більш напруженими.
Роздуми Норвегії про приєднання до ЄС
Про це повідомив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Норвегія, провідний європейський виробник вуглеводнів, інтегрована до єдиного ринку ЄС, проте залишається за межами самого блоку. Норвезьке населення двічі відхиляло членство на референдумах, висловлюючи занепокоєння щодо можливих збитків для рибної галузі під керівництвом Брюсселя. Рибні продукти є другим за обсягом експорту Норвегії після викопного палива.
Ми казали «ні» (на референдумах — ред.) у 1972 році через рибу, і знову у 1994 році, це було головним чином через рибу. А також сільське господарство, — пояснив Ейде.
Він зазначив, що «стабільний світ», який існував під час попередніх референдумів, трансформувався на «непередбачуваний світ», що спонукає Осло переоцінити свої відносини з об’єднанням.
Цей «непередбачуваний світ», враховуючи напруженість між Китаєм та США, змушує ЄС активно використовувати інструменти, які раніше не застосовувалися, — наголосив він, маючи на увазі торговельні заходи та митні угоди. — Саме до цих інструментів ми не приєдналися.
Торговельні суперечки зі Сполученими Штатами виявили складне становище Норвегії. Хоча країна є частиною спільного ринку, вона не має права голосу під час торговельних переговорів з Вашингтоном, які веде Європейська комісія.
Норвегія є членом НАТО, але спроби Трампа отримати контроль над Гренландією — данською напівавтономною територією, яка також є членом Альянсу — викликали у Осло занепокоєння щодо надійності гарантій безпеки з боку США, які відігравали ключову роль в обороні континенту з часів Другої світової війни. Норвегія також стурбована територіальними претензіями Росії на архіпелаг Шпіцберген.
Зростання уваги ЄС до питань оборони та безпеки, зумовлене повномасштабним вторгненням Росії в Україну, зробило блок більш привабливим не лише для Норвегії, але й для інших країн-членів єдиного ринку та НАТО, таких як Ісландія. Ісландія, яку Трамп неодноразово плутав з Гренландією, планує провести референдум щодо відновлення переговорів про членство у серпні.
Хоча впливові політики, як-от прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та Ейде, висловлюються на підтримку вступу Норвегії до ЄС, Лейбористська партія Норвегії виступає проти ініціативи проведення нового референдуму, оскільки соціологічні опитування свідчать, що переважна більшість виборців все ще відхилили б членство в блоці.
Ейде зазначив, що значні нафтові та газові ресурси Норвегії сприяли формуванню у багатьох громадян почуття незалежності.
Існує концепція економічної самостійності, яка підсилює відчуття могутності. Якби референдум відбувся завтра, я б проголосував «за»… але це не означає, що настав слушний час для висунення вимоги про проведення референдуму, — підсумував Ейде.
Зараз, за його словами, необхідно відкрито визнати недоліки чинної системи.